Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

італія

Італія, -лії, ж. Италія. Федьк. І. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІТАЛІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІТАЛІЯ"
Бурячиння, -ня, с. = буряковиння.
Вернути, -ся. Cм. вертати, -ся.
Гирмота, -ти, ж. Стукъ, грохоть. Вх. Лем. 403.
Гичина, -ни, ж. Одинъ стебелекъ гичі. Ум. гичинка. Черниг. у.
Дорва́ти, -ся. Cм. доривати, -ся.
Завге́ть нар. Исключая, кромѣ. Хар.
Заколо́ток, -тка, м. Яйцо безъ зародыша. Камен. у.
Засла́ти I Cм. засилати.
Змахнути Cм. змахувати.
Знахарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. Макс. (1834). 91. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала. Мог. 111.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІТАЛІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.