Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

історичний

Історичний, -а, -е.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОРИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОРИЧНИЙ"
Дола́жувати, -жую, -єш, гл. = доладжувати.
За́дниця, -ці, ж. То же, что и запаска 1, называемая за́дницею въ тѣхъ случаяхъ, когда этотъ кусокъ сукна, надѣваемый сзади, противополагается сопровождающему его переднему куску, фартуху, носящему названіе: попере́дниця. Заськи тобі, почитухо, заськи, без задньої запаски... на порозі зачепилася і задниця загубилася. Мил. 156.
Закла́сти Cм. закладати.
Князьок, -зька, м. Ум. отъ князь.
Нагро́бок, -бка, м. 1) Надгробный камень, памятникъ надгробный. 2) Эпитафія, надгробная надпись.
Поклекотати, -кочу́, -чеш, гл. Поклокотать.
Розсоптися, -нуся, -нешся, гл. Разсопѣться.
Свячене, -ного, с. Освященное во время Пасхи. Чуб. III. 22.
Скупити, -плю, -пиш, гл. Соединить, собрать. Дружко усіх весільних до гурту скупив.
Цурпалок, -лка, м. = цурупалок. Черк. у. Ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТОРИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.