Домоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. домолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Домолачивать, домолотить. (Просо) на дворі домолочуют.
Клювати, -клюю́, -єш, [p]одн. в.[/p] клюнути, -ну, -неш, гл.
1) Клевать, клюнуть. Їдять шляхту, клюють очі. Списав спину, що й курці нігде клюнути.
2) Биться (о пульсѣ). Вже жили не клюють.
Лі́тови́ще, -ща, с. 1) Мѣсто и время лѣтняго пребыванія въ горахъ гуцульскаго скота. 2) Слой древесины, опредѣляющій возрастъ дерева.
Підкат, -ту, м. Вырѣзка ниже широкой части прядильнаго гребня.
Понароблювати, -люю, -єш, гл. = понаробляти. Справді аж сором і гріх, що там (у церкві) понароблювали прокляті сичі.
Розбійний, -а, -е. Взятый разбоемъ. Розбійні речі.
Роскудовчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскудо́вчитися, -чуся, -чишся, гл. = роскудлуватися, роскудлатися.
Ставити, -влю, -виш, гл.
1) Ставить, уставлять.
2) Строить. На льоду дурний хату ставить. Треба ставити дзвіницю посеред села.
3) — на о́чі. Давать очную ставку.
4) — чим. Выставлять чѣмъ. Не ставити мого батенька брехуном.
Судачок, -чка, м. Ум. отъ судак.
Черчатка, -ки, ж. = червчатка. Ум. черчаточка.