Благословенний, -а, -е. Благословенный; благословленный. Онопріє, святий, благословенний. Нурка вся благословенна їсти, тілько ноги не благословенні, бо вона гребе усяку нечисть.
Визівнути, -ну, -неш, гл. — духа. Испустить духъ. Бито коло стовпа киями поти, поки й духа визівнув.
Го́мін, -мону, м. Говоръ, крикъ, шумъ. Гомін справили такий, мов справді на бенкеті. Ну, хлопці, в дорогу! та чуєте — без гомону.
Здерев'Яні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Одеревенѣть.
Кантонист, -та, м. Кантонистъ. Він, бач, ніби солдатський син, значить кантонист.
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Пружина, -ни, ж.
1) Пружина.
2) Гибкій шестъ, прикрѣпляемый надъ станкомъ, служащимъ для обточки ступицъ.
3) Ловушка для дикихъ утокъ: силокъ, привязанный къ концу гибкой палки, другой конецъ которой укрѣпляется въ днѣ рѣки или кочкѣ. Подобное же для звѣрей.
Ремество, -ва, с. Ремесло. Отцева-матчина молитва в кунецтві, в реместві на поміч помагає.
Справниця, -ці, ж. Присутственное мѣсто. В справниці осталися судці з авдитором.
Чумаків, -ко́ва, -ве Чумаковъ, принадлежащій чумаку. Чумакова жінка — молода удова.