Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

французчина

Французчина, -ни, ж. Французскій языкъ и вообще все французское. Людина.... мало тямуща в рідному слові, бо московщина вкупі з французчиною прибивали його к землі.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФРАНЦУЗЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФРАНЦУЗЧИНА"
Варінка, -ки, ж. = варіння. Сим. 184.
Вітонька, віточка, -ки, ж. Ум. отъ віта.
Втора, -ри, ж. Басовая струна въ торбанѣ. КС. 1892. ІІІ. 383.
Замоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Начать молиться. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились. Мир. Пов. II. 121.
Зі́спити, -плю, -пиш, гл. = зуспіти. Я його зіспив під лісом. Камен. у.
Муші́я, -шії, ж. Имущество. Шух. І. 107.
Посолодкий, -а, -е. Сладковатый. Міусск. окр.
Стрінути, -ся. Cм. стріти, -ся.
Схильнистий, -а, -е. = схилястий. Вх. Лем. 472.
Тарантля, -лі, ж. Тарантулъ. Вх. Зн. І. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФРАНЦУЗЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.