Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повинність

Повинність, -ности, ж. 1) Долгъ, обязанность. Левиц. Пов. 333. Забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять. Котл. Ен. V. 43. 2) Повинность. Люде панів не слухають, повинности не відбувають... Сами пани бідні свині заганяють. Грин. III. 565.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИННІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИННІСТЬ"
Далече́нький, -а, -е., Ум. отъ далекий.
Кепень, -пня, м. = кепеняк.
Піддерти Cм. піддирати.
Побештати, -таю, -єш, гл. Выругать, выбранить (многихъ).
Поналовлювати, -люю, -єш, гл. Наловить (во множествѣ). Усяких пташок поналовлює та й носе продавати. Богодух. у.
Притхля, -лі, ж. Затхлость. Одганя вода притхлею.
Пустощі, -щей и -щів, ж. мн. Баловство, шалости. З пустощів не зна що робити. Черк. у.
Ситність, -ности, ж. Сытность, питательность. З сього сіна ситности не багато. Волч. у.
Стрільчик, -ка, м. Ум. отъ стрілець.
Челядин, -на, об. 1) Взрослый сынъ, взрослая дочь. О. 1861. XI. Кух. 37. Мил. 159. Бо чумак, бо чумак, бо чумацька дитина, — на те й мати вродила, щоб дівчина любила хорошого челядина. Рудч. Чп. 184. Да молодая дівчинонька челядин да вирвала орішечок як один. Грин. III. 625. Вона Ті да й уродила — хорошого челядина. Маркев. 143. 2) = челядник. Вх. Зн. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИННІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.