Затопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать ногами, быстро побѣжать.
Затуркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = затурготіти. І не схаменулась небога, як лихо затуркотіло у віконце. Затуркотів барабан.
Звалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Удалиться, уйти, улетѣть (о многихъ). Е, чого тут, у ціх степах і не було? Птиці тієї, звіру!.. Звалувало десь у чужі краї. Мелитоп. у.
Наві́длі, наві́длів, наві́дліг, нар. Наотмашь.
Опришкуватий, -а, -е. Злой, сварливый.
Помолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть молодымъ человѣкомъ. Сьогодні сиву шапку на бакир зверне, помолодикує; на завтра чорну смушеву.
Розволочити, -чу́, -чиш, гл.
1) Розволокти.
2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла. Не я тебе волочіла, та й не моя ненька, а чорнії мої очі, чівочка гладенька; не я тебе та й волочу, сам же сі волочиш, замісць іти в полонинку, гуляєш поночі.
Слівце, -ця, с. Словцо. Хазяїн вряди-годи промовляв слівце.
Спограти, -раю, -єш, гл.
1) Обыграть, взять верхъ въ игрѣ.
2) Побѣдить въ бою. Блиснули шаблями як блискавиця.... хто кого спограє, той того споймає.
Українство, -ва, с. Свойство и дѣятельность украинца въ національномъ смыслѣ.
