Верезати, -жу, -жиш, гл. Скрипѣть. Аби входовими дверима за єдно не верезати, не рішати, кладуть...
Виснути, -сну, -неш, гл.
1) Виснуть.
2) О человѣкѣ: торчать. Наймит усе висне в хаті, не йде на роботу.
Відьмин, -на, -не. Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. Раст. Cirsium arvense Scop = осот.
Ґалюґа, -ґи, ж. = Ґалиця.
Забуча́віти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о почвѣ).
Ковзун, -на, м. Ползающій ребенокъ.
Корчма, -ми, ж. Корчма. А козак сидить у корчмі та мед-вино кружає. Дума. Корчму робити. Значить у лемковъ устраивать забаву съ музыкой и угощеніемъ. Ум. корчо́мка, корчо́мочка. Ой крикнули молодці да сидючи в корчомці. А всі дівки прийдуть до корчомочки гуляти.
Охараскуватися, -куюся, -єшся, гл. Отнѣкиваться, отговариваться. Немає в мене грошей: щоб мені, та бодай мені... коли я брешу! Немає й не просіть, — охараскується було старий.
Упалий, -а, -е. 1) Падшій.
2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу.
Ушивальник, -ка, м.
1) Узенькій ремешекъ для сшиванія.
2) Кровелыцшсъ соломою.
