Брязк, -ку, м. = брязкіт.
Византія, -тії, ж. Византія, Константинополь. Босфор клекотить, неначе скажений; то стогне, то виє: йому Византію хочеться збудить.
Відригати, -гаю, -єш, сов. в. відригнути, -ну, -неш, гл. Отрыгивать, отрыгнуть.
Дзвя́кнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть на землю, шлепнуться, брякнуться.
Ді́ло, -ла, с. 1) Дѣло, работа. Діла не робиш і од діла не 'дходиш. А в черницях добре жити, діла не робити. Ді́ла не скі́льки! Немного дѣла. 2) Поступокъ. Добре діло вчинила на мені. Терпів єси рани за діла чоловіка. 3) = Справа. 4) Надобность, нужда. Є дільце, дядечку, до вас. До діла, у діло. Какъ слѣдуетъ; кстати; къ дѣлу. Хиба він постелеть як до діла? Де упав, там і заснув. Жупанина по коліна, пошита до діла. Так до діла, як свиня штани наділа. Отся річ до-діла. Я твоїй ненці не вгожу:.... Помажу колін — не біло, помию ложки — не в діло. Ум. Ді́лечко, ді́льце. Чом не хочет, паняночко, ділечка робити? Хто в мене по сінечках ходив? Хто в мене ділечко поробив.
Клепання, -ня, с.
1) Кованіе.
2) Отбиваніе молоткомъ косы.
Попримерзати, -заємо, -єте, гл. То-же, что и примерзнути, но во множествѣ.
Сарна, -ни, ж. = серна. Незрячі прозрять, а кривії, мов сарна в гаю помайнують. Сарна під байрак втікає.
Табурка, -ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю.
Шайда, -ди, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
