Богомілля, -ля, с. 1) Богомолье. 2) жидівське богомілля. Всѣ предметы, употребляемые евреями при молитвѣ.
Гадюцький, -а, -е. = гадючий
Дої́ти, -дою, -їш, гл. Доить. Дівка пішла корови доїти. Тоді іде Петрусичок, як доють овечки. Дій ті корови, що од батька нагнала.
Жупа́ння, -ня, с. соб. отъ жупан. На що ж ти, моя доню, вважала, що ти того запорожця сподобала? На жупання, моя мати, на жупання.
Зві́стка, -ки, ж. Извѣстіе, вѣсть. Прийшла звістка до милої, що милого вбито. Ум. зві́стонька, зві́сточка.
Лу́щик, -ка, м. 1) = лусканець. Глянь, які оріхи — сами лущики. Cм. лущак. 2) Ленъ-текучка, головки котораго, созрѣвъ, сами лопаются, роняя сѣмя.
Нересть, -ти, ж.
1) Совокупленіе у рыбъ, змѣй.
2) Семейные раздоры, несогласія. Як любляться собі, не робиться між ними нерести, то й добре. Cм. неристь.
Никони, -нів, м. мн.
1) Третій день послѣ праздниковъ.
2) никони ловити = никати. Що його робить? — Никони ловить.
Огнивце, -ця, с.
1) Ум. отъ огниво.
2) То-же, что и песик въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат.
Тупкати, -каю, -єш, гл.
1) Топтаться на одномъ мѣстѣ; топать.
2) Хлопотать. Панна Фрузина за його тупкає перед паном.
