Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фіїна

Фіїна, -ни, ж. = хрещениця. Шух. І. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 377.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІЇНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФІЇНА"
Вивішник, -ка, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
Відбороняти, -няю, -єш, сов. в. відборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Оборонить, защитить. Ну, спасибі, дядьку, що ти мене 'д смерти відборонив, відбороню і я тебе. Рудч. Ск. І. 71.
Залескота́ти, -чу́, -чеш, гл. = залоскотати.
Капарисовий, -а, -е. Кипарисовый.
Красюк, -ка, м. Красавецъ. Желех.
Маслакува́тий, -а, -е. Ширококостный.
Мисли́вець, -вця, м. 1) Охотникъ. Він був мисливець; знай було на охоту їздить. Рудч. Ск. II. 202. 2) Любитель. Він мисливець люльки палити. Борз. у. 3) Умникъ, умница. Молодий, та ба: мисливець. Мкр. Н. 7. 4) Гордецъ, своенравный. Вона як ганила чоловіків — мисливців, так ще гірше їй було хазяйку, мовляла, непутящу бачити в сем'ї. МВ. ІІ. 84.
Мотору́ха, -хи, ж. Живая, дѣятельная женщина, воструха. Конст. у.
Розя, -зі, ж. Дѣтск. розга. О. 1862. IX. 119.
Стьобати, -ба́ю, -єш, гл. = стібати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФІЇНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.