Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жарт

Жарт, -ту, м. Шутка. З жарту і біда часом буває. Ном. № 12665. Як не прийме Бог гріха за жарт, то буде шелесту багато. Ном. № 108. Смішками та жартами і одмовилась, а правди не сказала. МВ. І. 89. каза́ти на жарт, жа́ртом. Говорить въ шутку, шутя. Да я жартом на вас казав, а ви справді подумали. Чи ти жартом, чи навспражки так говориш? Котл. М. Ч. (1874), 387. Не в жарт. Не на шутку. Деякі тужать не в жарт. Г. Барв. 207. Ум. жа́ртик. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАРТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАРТ"
Байкий, -а, -е. Говорливый, словоохотливый. Левч. 27.
Жайворінячий, -а, -е. = жайворонків. Аф. 399.
Заквитува́ти, -тую, -єш, гл. = заквитати.
Зоглядати, -да́ю, -єш, гл. Созерцать, смотрѣть на. Бо як тебе зоглядаю, отця й неньку споминаю. Мл. л. сб. 134.
Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.
Підлеглість, -лости, ж. 1) Подчиненность, зависимость. 2) Прѣль.
Прачувати, -чую, -єш, гл. = прачити. Вас. 169.
П'яло и п'ялило, -ла, с. 1) Вилки, на которыхъ развѣшиваютъ кожи и т. п. Харьк. г. 2) мн. П'яла. См. П'їла.
Течія, -чії, ж. 1) Теченіе. 2) Потокъ. Маленька течія снує поміж очеретом. О. 1861. XI. 115. Ум. течійка.
Чев'ядіти, -дію, -єш, гл. Хирѣть, болѣть. Не кошеня чогось усе чев'ядіє. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАРТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.