Бича, -ча́ти, с. Бычекъ. Чаще во мн. ч. бичата. Іде чоловік бичатьми маленькими.
Гість, гостя, м. Гость. Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість. у гостя. Въ гости. Я пріїду до тебе в гостя. Ум. гостенько, гостонько, гостик, госточко. Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл.
Дибу́ль меж., выражающее, что человѣкъ медленно идетъ. Ох я з корчми дибуль, дибуль, бочулочку тимуль, тимуль.
Дратува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. 1) Дразнить. Та ну вже не дратуйся: давай дітям гостинця, а мені очіпка. 2) Раздражаться.
Дрібни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Рѣзать, крошить, разбивать, раскалывать мельче, чѣмъ нужно. Не дрібни бо так сахарю: хай більші грудочки будуть. Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю.
Коцький, -а, -е. Фамилія сказочнаго кота, произведенная отъ слова кіт (котський). Приходить до його лисичка, та й питає його (кота): Що ти таке? А він каже: я пан Коцький.
Кривулечка, -ки, ж. Ум. отъ кривуля.
Натякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Я йому разів зо два натякував. Він оце йому про гроші натякував. Каневск. у.
Ошепулити, -лю, -лиш, гл. Оглушить ударомъ. Та він його дрюком як ошепулив — то довгенько таки попослухав чмелів.
Синів 2, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему. Як заплаче мій отець, що синова голова в чужім краю полягла.
