Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

жарко

Жа́рко нар. 1) Жарко, горячо. Жарко горить у печі. Харьк. у. А змій як огонь горить, — так йому жарко. ЗОЮР. II. 30. 2)хропти́. Сильно съ испугу и пр. храпѣть (о лошади). (Кінь) заглянувши в провалля, як там рине вода, аж затрусивсь да й посунув назад, жарко хропучи й водючи очима. К. ЧР. 162.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 475.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАРКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖАРКО"
Авто-да-фе́, с. несклоняемое. Автодафе, сожженіе инквизиціей еретика. Без ножа і авто-да́-фе людей закували та й мордують. Шевч. 410.
Гижа, -жі, ж. Гадость, мерзость. У хаті така гижа, що й навернутись гидко. Правоб.
Глимати, -маю, -єш, гл. Глотать, жадно ѣсть. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ном. № 859.
Кватирочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ кватира. 2) Ум. отъ кварта. Гей поставлю я кватирочку меду, таки тебе з розумоньку зведу. Чуб. V. 347. Возьми собі кватирочку та йди додомочку, та й вдома напийся та й не волочися. Грин. III. 323.
Ли́сий Cм. лис, -а, -е. .
Му́ц, -ца, м. 1) Малорослая лошадь. 2) Мопсъ. Ум. му́цик.
Невільничка, -ки, ж. = невільниця. Чує Остап любії слова й пізнає козачку дівчину з русою косою, невільничку турецьку. МВ. ІІІ. 59.
Нюшкувати, -ку́ю, -єш, гл. = нюшити. Нюшкує пес. Камен. у.
Стріпнути, -ну́, -не́ш, гл. = стрепенути. Стріпнула сивими крильцями. Грин. III. 362. Стріпне залізом, — залізо забряжчить на їй. МВ. (О. 1862. II. 102).
Хоробливий, -а, -е. Болѣзненный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖАРКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.