Засіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. засі́кти, -чу́, -че́ш, гл. Засѣкать, ранить (о ногѣ лошади). Кінь засіка ногу.
Зашкалу́бити, -блю, -биш, гл. Сдѣлать щель, углубленіе.
Зі́мський, -а, -е. = зімовий. Зіма зімська. Такеньки уся зіма зімська перезімувалась.
Ключувати, -чую, -єш, гл. У овчинниковъ и кожевниковъ: мять кожу при помощи ключа. Cм. ключ 6.
Коня, -ня́ти, с. Лошенокъ, а также плохая лошаденка. Чуже коня — паня. Ум. коненя. На зирив він коненя на ярмарку.
Кріпка, -ки, ж. Куропатка.
Му́ляний, -а, -е. Мозольный, натертый, нажатый.
Овеченька, овечечка, -ки, ж. Ум. отъ вівця.
Підпарювати, -рю́ю, -єш, сов. в. підпарити, -рю, -риш, гл. Подогрѣвать, подогрѣть снизу (ледъ).
Трумло, -ла, с. = труна. Коли б же я знала, коли буду емірати, — сказала б я собі трумло збудувати.
