Гур-гур, меж. звукоподражаніе грохоту. Гур-гур-гур! щось страшно загуркотіло, (їдучи) по під вікнами й стихло. А тут грім помаленьку: гур-гур-гур. У М. Вовчка о разсыпавшихся бусахъ. Як ірвоне з себе коралі дорогі — геть одкинула, — тільки вони гур-гур, роскотилися.
Золиво, -ва, с. Букъ, бученье, щелоченье. Попілу тра на золиво; з гречаної соломи попил добрий до золива.
Ли́штва, -ви, ж. 1) Вышивка бѣлыми нитками въ видѣ глади. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва? А мені хрещена мати лиштву вишивала. 2) Обшлага рукавовъ мужской или женской рубахи. Вообще обшивка, оторочка въ рубахѣ или юбкѣ. 3) Планка. На шпарках лиштва. Боковыя планки въ крышкѣ сундука. 4) Наличникъ (въ окнахъ, дверяхъ). 5) Продольный брусокъ створчатаго окна. Ум. ли́штовка.
Наріка́ння, -ня, с. Ропотъ, жалоба. Посипались кепкування й нарікання і на Павлюгу.
Поназдирати, -ра́ю, -єш, гл. Надрать (во множествѣ). З ляхів козаки поназдирали.
Пошпугувати, -гую, -єш, гл. Исполосовать. Коморя, побита зімньою негодою, пошпугована весняними дощами, полупилася.
Прилеститися Cм. прилещатися.
Стренчити, -чу, -чиш, гл. Рекомендовать, указывать, совѣтовать. Ажеж ти мені стренчив таке ледащо.
Усміти, -нію, -єш, гл. Посмѣть.
Цьвохати, -хаю, -єш и цьвохкати, -каю, -єш, гл. Стегать кнутомъ. Давай він батогом цьвохать.
