Виривати Ii, -ва́ю, -єш, сов. в. вирити, -рию, -єш, гл. Вырывать, вырыть. Зайчик узяв та й вирив ямку на бурті.
Обдряпувати, -пую, -єш, сов. в. обдряпати, -паю, -єш, гл. Оцарапывать, оцарапать; обдирать, ободрать.
Пелюшка, -ки, ж. Пеленка. Cм. пелюха. Молодая Оленочка синочка родила, повила його, повила та у білії пелюшки. Ум. пелюшечка.
Погуба, -би, ж. Погибель. Відратуйте, отче, душу від погуби.
Посідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать (многихъ). Уже козаки коней посідлали і посідлали, і поїхали. Посідлайте коні воронії. У нас коники посідлані стояли.
Старанний, -а, -е. Старательный, заботливый.
Темнота, -ти, ж.
1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Темнота обняла її зразу.
2) Невѣжество.
3) соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине.
4) Въ загадкѣ: волкъ.
Трепета, -ти, ж. Осина. Populus tremula. Ой седіла зозулечка в лісі на трепеті. Ум. трепі́тка. На тім боці при потоці трепітна ся трепле.
Тук! меж. Стукъ! Прийшов же я під віконце — тук, тук!
Чунок, -нка, м. Землеройка, Sorex.
