Вередитися, -джуся, -дишся, гл. Чваниться. Як ся вередит богацький син: обрався як пан.
Докі́рник, -ка, м. Укоритель.
Записа́ти, -ся. Cм. запи́сувати, -ся.
Оводень, -дня, м. = овід.
Повісемце, -ця, с. Ум. отъ повісмо.
Посол, -сла, м. 1) = посел. 2) Депутата парламента, сейма.
Самовладність, -ности, ж. Самовластіе, самодержавіе.
Сапка, -ки, ж. Ум. отъ сапа.
Свічка, -ки, ж.
1) Ум. отъ свіча. Свѣчка. Ой зсучу я яру свічку.
2) По нар. повѣрью звѣзды — небесныя свічки, для каждаго человѣка по одной; когда человѣкъ умираетъ, его звѣзда гаснетъ, когда живетъ грѣшной жизнью — тускнѣетъ; отсюда выраженіе: його свічка я́сно горить, — онъ живетъ хорошей, праведной жизнью.
2) Длинная шерстяная кисть сзади пелерины верхней одежды лемковъ, называемой чуга.
3) — божа. Раст. Gymnadonia odoratissima. Ум. свічечка, свіченька.
Таранька, -ки, ж. Ум. отъ тараня.
