Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

журавлик

Жура́влик, -ка́, м. Ум. отъ журавель.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАВЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЖУРАВЛИК"
Бубовник, -ка, м. Раст. Rhinanthus major Ehrh. ЗЮЗО. І. 134.
Витороплюватий, -а, -е. Оторопѣлый? Витороплюватий бісик. МВ. (КС. 1902. X. 153.).
Нежит, -та, м. = нежид.
Призначка, -ки, ж. Примѣта. В своїх приятелів і навіть ворогів на признанні він був, як чоловік робочий. К. Дз. 173.  
Прятаня, -ня, с. Приборка, уборка. Шух. І. 215.
Розлупити, -ся. Cм. розлуплювати, -ся.  
Роспогоджуватися, -джується, сов. в. роспогодитися, -диться, гл. Наступать, наступить ясной погодѣ. Черк. у.
Тупі меж. которымъ ободряютъ дѣтей стать на ноги. Шейк. Ум. тупіньки.
Ушкати, -каю, -єш, гл. Говорить «ужъ». З неї городянина зробить, ушкати, штокати.... навчить. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Фарб'ярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный красильщику. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЖУРАВЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.