Будущий, -а, -е. Будущій. Скарай мене, Боже в сей вік і в будущий.
Гробни́ця, -ці, ж. Гробъ. Чорним оксамитом гробницю вибив.
Зака́шлятися, -ляюся, -єшся, гл. Закашляться. Батюшка сів проти неї та й закашлявся.
Затьми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затемнить, затмить. Як летіла сарана, то світ затьмила, — така її була сила. — очі. Завязать глаза. Очі мої козацькі молоденькі червоною китайкою затьміте.
Ле́жень, -жня, м. 1) Лежебокъ. Що дворовый лежень не хоче робити, тільки спати та гуляти та горілку пити. лежня справляти. Ничего не дѣлать. 2) Бревно, лежащее на землѣ и служащее вмѣсто фундамента для стѣны хаты. Тепер становлять хати на стоянах, а перш було на лежнях. 3) Боровъ, дымовая труба на потолкѣ, горизонтально лежащая, то-же, что и лежак 1. 4) Лежащій улей. Cм. лежак 3. 5) Родъ большого калача, обрядовый свадебный хлѣбъ. В п'ятницю до діла лежні з гурту поробили та шишки і перепійці в піч посадовили; коровай-же спорядивши з самую суботу, посадить його впросили Кирика Голоту.
Підпряжка, -ки, ж. Припряжка.
Присмалювати, -люю, -єш, сов. в. присмалити, -лю́, -лиш, гл. Прижигать, прижечь, опалить. Присмалиш ту волосину. Пустили пожар по долині, соловйових діток, попалили, соловейка старого присмалили. присмалювати халявки, литки. Ухаживать за женщиной.
Прориватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. прори́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Прорываться, прорыться.
Соха, -хи, ж. 1) Столбъ, подпорка, преимуществ. вилообразная на концѣ, напр. на соху опирается матица хаты, верхняя часть крыши въ клунѣ; на ней вращается рычагъ колодезьнаго журавля; со́хами называются также столбики или подпорки, на которыхъ уставляется печь и пр. Также каждый изъ четырехъ столбовъ по угламъ хаты. Оце хата! дві сохи та соломи трохи. Ой піч стоїть на сохах. 2) Ножка терлиці въ видѣ развилины. 3) Соха. І соха в землі, і воли в ярмі. 4) Мѣра пахотной земли въ двѣ пятыхъ части десятины (потому что для вспашки одной десятины необходимо 2 1/2 дня работы одной сохой). Ум. сішка, сошечка.
Увислий, -а, -е. Вертикальный.
