Брусити, -шу, -сиш, гл. Точить камнемъ.
Діхтя́р и пр. Cм. Дігтяр и пр.
Зі́мний, -а, -е. , зімній, -я, -є. 1) Зимній. Зімне сонце, як мачушине серце. 2) Холодный. Козак зімної води просить. Парубоцькая краса, як зімняя роса. Бо зімна роса, як дівчина боса. Ум. зімненький, зімне́(і)се(і)нький. Росла я при криниці, при зімненької водиці.
Ніжи сз. = ніж. Воліла би-сь в мене той ніж вгородити, ніжи-сь мала то до мене слово вимовити.
Перепинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. переп'ястися, -пнуся, -нешся, гл.
1) Быть перегораживаемымъ, перегороженнымъ чѣмъ либо протянутымъ.
2) Опоясываться, опоясаться. Я поясом перепнуся та и нікого не боюся.
Поборець, -рця, м. = побірець.
Похват, -ту, м. Въ выраж.: на похваті. Подъ рукой. Що є в хаті на похваті? — Клямка. Та держить нагаєчку на похваті.
Поцмокнути, -ну, -неш, гл. Чмокнуть. Віддали дочки, а свої парубки лиш поцмокнули.
Тень-тень! меж. 1) Выражаетъ звонъ, металлическій звукъ. А підківки тень-тень! 2) сюди тень, туди тень. Сюда пошелъ, туда пошелъ — о слоняющемся или занятомъ дѣлами, требующими хожденія. Сюди тень, туди тень, — і проминув увесь день. Cм. тинятися.
Товкодубня, -ні, ж. Толчея съ коннымъ приводомъ для толченія дубовой коры.
