Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвицати

Хвицати, -цаю, -єш, гл. О лошади: бить задними ногами. Помалу ходіть коло коня, бо він хвицає. Васильк. у. Знай, кобило, де брикати, а тут тобі вже не хвицати. КС. 1882. IX. 586.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 393.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЦАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЦАТИ"
Зірко 2 нар. Звѣздная ночь. Н. Вол. у.
Кльочити, -чу, -чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит. Вх. Зн. 25.
Колошкати, -каю, -єш, гл. Тревожить, вспугивать. За те (б'ють), — сказав один Рябкові з наймитів, — щоб не колошкав ти вночі своїх панів. О. 1861. III. Гул.-Арт. 82. Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене Я кричу: не полохайте, а вони колошкають. Павлогр. у.
Мни́ха, -хи, об. Вялый, неповоротливый человѣкъ. Харьк. г. Мжн. 185. Іде штриха-мниха з обідом нерано. Грин. III. 662.
Перехотітися, -четься, гл. безл. = перехтітися.
Плян, -ну, м. Планъ. Гн. II. 230,
Пряслиця, -ці, ж. = днище 2. Вх. Зн. 55.
Укапати Cм. укапувати.
Умірущий, -а, -е. Умирающій. не на вмірущого! Не предвѣщаетъ смерти кому нибудь. Ном. № 312.
Фарбовесельчатий, -а, -е. Радужный, цвѣтовъ радуги. Ветрѣчено у Кулиша: Такі то помисли одрадні і сумнії літали над самітньою душею фарбовесельчаті, мов хмари дощовії, що й сяють, і грімлять по над землею. К. МХ. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИЦАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.