Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хворіти

Хворіти, -рію, -єш, гл. Болѣть. Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. Чуб. ІІІ. 157. У чумаків воли хворіють. Драг. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРІТИ"
Гіргонія, -нії, ж. = жоржина. ЗЮЗО. І. 120.
Згаси́ти Cм. згашати.
Каліченька, -ки, об. ум. отъ каліка.
Кукібливий, -а, -е. = кукібний. Я похвалила кукібливу і працьовиту мою гостю, що... так повела господарство. Г. Барв. 426.
Нали́гувати, -гую, -єш, сов. в. налига́ти, -га́ю, -єш, гл. Набрасывать веревку на рога (быка, коровы). Налигай воли та веди сюди. Харьк. у.
Пащикуха, -хи, ж. Болтунья; крикуха. Котл. Ен. VI. 11.
Перестрочувати, -чую, -єш, сов. в. перестрочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Прострачивать, прострочить. Сами собі та дивуються, що у голуба та сизая голова, а в голубки позолочувана, чорним шовком перестрочувана. Чуб. V. 34. 2) = перетихати. Широкая та й улиця очеретом перестрочена. Мил. 117.
Потверезу нар. Въ трезвомъ видѣ. На другий день ми пішли до його уже потверезу і балакали; уже тоді в голові нічого не було. Верхнеднѣпр. у.
Рострусити, -ся. Cм. рострушувати, -ся.
Трахтирний, -а, -е. Трактирный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОРІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.