Диктува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Диктовать.
Жи́тяний, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна.
Злегчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Освободиться отъ бремени, родить. Я бачив, що вона була важкою, а тепер злегчилася, стала вже порожня.
Карлик, -ка, м. Карликъ. Ум. карличок.
Лю́шенька, -ки, ж. Ум. отъ люшня́.
Навидира́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Повыдрать во множествѣ. 2) Отнять во множествѣ.
Позаторішній, -я, -є. Позапрошлогодній. Позаторішню весну його лихий поніс чогось за Десну.
Потурчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиться. Потурчився, побусурманився для панства великого.
Склепувати, -пую, -єш, гл. = склепити. Ой же казав пан Каньовський ще й склеп склепувати.
Шелом, -ма, м. Шлемъ. Брязчить шабля о шеломи, трещать списи гартовані. Ум. шеломо́к.
