Благові́сний, -а, -е. 1) Благовѣщенскій. Із благовісного теляти добра не ждати. 2) Полуумный, сумасшедшій. Благовісний, мов у петрівку теля.
Власник, -ка, м.
1) Собственникъ, владѣтель.
2) Властитель, довѣренное лицо властителя? і прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх.... (Заговоръ).
Дозоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. дозолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотят, а в хаті косу золотят; на дворі домолочуют, а в хаті дозолочуют.
Карб, -бу, м.
1) Нарѣзка, зарубка, рубець, мѣтка. Переносно: слѣдъ, воспоминаніе перенесеннаго. В короткий вік мій багато карбів лягло на мойму серці.
2) Вырубка въ бревнѣ поперегъ, на половину толщины, для закладки въ нее другого бревна.
3) Бирка, счетная палочка. на карб узяти. Поставить въ счетъ. Ум. карбе́ць, карбик, -карбичок.
Молитвува́тися, -вуюся, -єшся, гл. Подвергаться обряду молитвин.
Наголо́шувати, -шую, -єш, сов. в. наголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Провозглашать, провозгласить. Як би я знав, то наголосив би тебе дохтором на сході. 2) Дѣлать, сдѣлать удареніе въ словѣ. 3) Только въ сов. в. Навопить, напричитывать. Наголосила повну голову.
Порізнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздѣлиться; разойтись. Вони порізнились собі й стало три двори, а перш був один великий. Ми з чоловіком чотирнадцять год жили, а тепер прийшлося, — порізнилися.
Потуманіти, -ні́ю, -єш, гл.
1) Покрыться туманомъ, затуманиться.
2) Одурѣть. З ляхами потуманіли й ми.
Преномерант, -та, м. Подписчикъ. Чи багато в тебе преномерантів на «Записки о Южн. Руси»?
Розславити Cм. розславляти.
