Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хиба 1

Хиба 1, -би, ж. 1) Ошибка, промахъ. О, цей хиби не дасть! Подольск. г. 2) Недостатокъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИБА 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИБА 1"
Бадилля, -ля
Жалі́зний, -а, -е. и пр = залізний и пр.
Запере́джуватися, -джуюся, -єшся, гл. Надѣвать передникъ? «Жінки завиваються в намітки, а въ платкѣ срамъ вийти межи люди; запереджуються большими платками, складывая ихъ по діагонали въ треугольникъ». О. 1861. XI. Свидн. 27.
Згорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. згорну́ти, -ну́, неш, гл. 1) Складывать, сложить, свертывать, свернуть. Все б тільки сиділа, згорнувши ручки. Рудч. Ск. II. 44. Мати їй убрання хороші та пишні купує, — вона ледві подивиться: згорне та й забуде. МВ. ІІ. 158. 2) О книгѣ: закрывать, закрыть. Згорнувши книгу, віддав слузі. Єв. Л. IV. 20. 3) Сгребать, сгресть. Згорни жар докупи.
Панів, -нова, -ве Принадлежащій барину. Ото прийшла до панової хати. Рудч. Ск.
Переміняти, -ня́ю, -єш, сов. в. перемінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить. Рудч. Ск. II. 128. 2) Замѣнять, замѣнить. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів. Чуб. II. 92. Моя дочко, моя й переміночко! Хто мене буде й перемінять так, як ти переміняла? Мил. 219, 220.
Пригінчий, -чого, м. Надсмотрщикъ надъ рабочими.
Приказувати, -вую, -єш, сов. в. приказати, -кажу, -жеш, гл. 1) Приговаривать: приговорить, примолвить. Піди до ополонки, устроми в ополонку хвіст та.... і приказуй, ловись, рибко, мала і велика. Рудч. Ск. II. 8. 2) Наказывать, наказать, распорядиться. Мені мати приказала, щоб я з вами не гуляла. Мет. 30. Ой мати дочку мала та її заміж дала; як давала, то приказувала, щоб у гості не бувала. Мет. 256.
Різьбярство, -ва, с. Искусство рѣзчика. Шух. І. 292.
Сумежно, суміжно, нар. 1) = суміж. Жили собі суміжно два брати. Грин. І. 299. 2) Взаимно. Бились сумежно. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИБА 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.