Тлумачення / значення слова "ХИБИТИ" | Словник української мови. Словник Грінченка

хибити

Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Черк. у. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. К. Іов. 51. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. К. (О. 1861. І. 310). 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. Н. Вол. у. То вже вас не хибить — мусите робити. Н. Вол. у.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 396.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИБИТИ"

Сховати оригінал сторінки

Біличка, -ки, ж. 1) Ум. отъ білиця. 2) Имя бѣлой собаки. Вх. Зн. 68.

повністю...

Буяр, -ра, м. Большая лодка.

повністю...

Гандзя, -зі, ж. Названіе коровы. Kolb. І. 65.

повністю...

Здекуці́йник, -ка, м. Экзекуторъ, исполнитель судебнаго приговора. Галиц. Желех.

повністю...

Зіхну́ти Cм. зіхати.

повністю...

Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. Харьк. у. 2) Промежность, perinaeum. Пятигор. окр.

повністю...

Нашрітка, -ки, ж. Снарядъ для дѣланія дроби.

повністю...

Рип! II, меж. Скрипъ! Коли ж тут у сінях двері — рип! Г. Барв. 198. Чую — рип! МВ. І. 111. Рип у хату. Левиц. І. 104.

повністю...

Смілко нар. = сміло. Так не смілко береться. Черк. у.

повністю...

Шовкунець, -нця, м. Сапожный инстручентъ = токмачка. Харьк. г.

повністю...