Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хибити

Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Черк. у. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. К. Іов. 51. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. К. (О. 1861. І. 310). 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. Н. Вол. у. То вже вас не хибить — мусите робити. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИБИТИ"
Боротися, -рюся, -решся, гл. Бороться. Боровсь з своїм сердега горем. Кoтл. Ен.
Лови́ще, -ща, с. Мѣсто для охоты.
Матер'я́нка, -ки, ж. Вѣнокъ изъ разноцвѣтныхъ бумажныхъ цвѣтовъ у дѣвушекъ. Нѣжинск. у. КС. 1893. V. 283.
Мачи́на, -ни, ж. = мача. Ум. мачинка, мачи́ночка. О. 1861. III. Гул.-Арт. 106.
Наліга́ти, -га́ю, -єш, гл. = налягати. на но́гу наліга́ти. Прихрамывать. На ніженьку налігає, топірцем ся підпірає. Гол. І. 152.
Підбрехати Cм. підбріхувати.
Рамак, -ка, м. = рубель 2. Вх. Лем. 459.
Скарбний, -а, -е. = скарбовий.
Холоднечка, -ки, ж. Холодъ. А нащо мені лягати? — каже чорт, — я хати змалку не знаю. — А в холоднечку ж як? — У холоднечку? Мені однаково, що зіма, що літо. Г. Барв. 192.
Чумачка, -ки, ж. 1) Промыселъ чумачества. Рудч. Чп. 256. 2) Жена чумака. Ходить чумак по дорогах, а чумачка сидить дома. Чуб. V. 496.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.