Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хибити

Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Черк. у. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. К. Іов. 51. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. К. (О. 1861. І. 310). 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. Н. Вол. у. То вже вас не хибить — мусите робити. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИБИТИ"
Блазнюха, -хи, блазнючка, -ки, ж. Небольшая дѣвочка, молокососка; дурочка.
Зажира́куватий, -а, -е. 1) Обжорливый, прожорливый. 2) Любостяжательный, алчный къ богатству, ненасытный. Ото у нас чоловік Рогуля — зажиракуватий: йому все мало! Волч. у.
Косорий, -а, -е. . косо́ра вівця́ Овца съ рогами, похожими на косы. Желех.
Лежня́ка, -ки, об. = лежень 1. Желех. Вх. Зн.
Підтупувати, -пую, -єш, гл. Топать въ тактъ ногами.
Позалучати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Завербовать (многихъ). 2) Загнать (многихъ домашнихъ животныхъ).
Понаплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Наплодиться (во множествѣ). Сухе літо, так багато всякої черви понаплоджувалося. Харьк. у.
Прописати Cм. прописувати.
Слупчастий, -а, -е. Въ видѣ столбика.
Троска, -ки, ж. Шлакъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.