Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хибити

Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Черк. у. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. К. Іов. 51. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. К. (О. 1861. І. 310). 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. Н. Вол. у. То вже вас не хибить — мусите робити. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИБИТИ"
Блоховник, -ка, м. Раст. Mentha Pulegium L. ЗЮЗО. I. 128.
Вабко нар. Легко приманиваемо.
Горщи́ще, -ща, м. Ув. отъ горщик, горщок. Рудч. Ск. II. 86.
Закли́н, -ну, м. Заклятіе. Гроші ті (скарб) заклинені, бо той, що клав, казав: котра рука поклала, то та най їх озме. Отже той заклин мусить вигоріти. Шух. I. 44.
Підстерігати, -га́ю, -єш, сов. в. підстерегти, -жу, -же́ш, гл. 1) Подстерегать, подстеречь. Як би я свою (жінку) підстеріг в чім, тут би їй і доклав воза. Котл. МЧ. 472. 2) Замѣчать, замѣтить. Підстерігає мій братуха, що у мене на думці щось криється. Рудч. Ск. І. 133.
Побити, -б'ю, -єш, гл. 1) Побить, поколотить. За моє жито, та мене й побито. Ном. 2) Побить, разбить (во множ.), перебить. Пішла по воду, відра побила. Мет. 5. 3) Перебить, поубивать (многихъ). Наші за ними (турками), побили й порубали. ЗОЮР. І. 7. І зо зла палицю хапає... шпурнув — та й всіх курей побив. Гліб. 6. 4) Побѣдить, одолѣть, поразить. Гей молодих турків башів москалі побили. Гол. Поб'ють тебе, козаченьку, сиротинські сльози. Чуб. Бодай же вас, сини мої... у полі побило разом три недолі. ЗОЮР. І. 21. 5) Украсить. Вистроїв тростяний палац, маковим цвітом побив. Чуб. II. 191.
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл. 1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала. 2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Позмочувати, -чую, -єш, гл. Измочить, смочить (во множествѣ).
Помазанець, -нця, м. Помазанникъ. На Господа вони забунтували, помазанцем його погордували. К. Псал. 3.
Устелятися, -ляюся, -єшся, сов. в. устелитися, -люся, -лешся, гл. Устилаться, устлаться, покрываться, покрыться, укрыться. Я морозу не боюся, листом устелюся. Гарна дорога встелилась за ніч (ночью шелъ снѣгъ). Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.