Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хворяка

Хворяка, -ки, об. Больной, больная. Як понедужав мій товар, так я од хворяк і не одходила. Нѣжин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 394.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВОРЯКА"
Безвесельний, -а, -е. Лишенный веселъ. Безвесельні ґалери. К. МХ. 15.
Бричка, -ки, ж. Бричка. Чуб. I. 106. Грин. ІІІ. 653. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока. Грин. II. 57.
Дува́нити, -ню, -ниш, гл. Дѣлить. Мкр. Г. 60. Орли грають, орли клекчуть, козака дуванять: чорні очі козацькії з лоба винімають. Морд. (Млр. л. сб. 112).
Затума́нити, -ся. Cм. затуманювати, -ся.
Ліка́рство II, -ва, с. Лѣкарство. Лікар з лікарством, а Бог з поміччю. Ном. № 8416.
Мереконі́ти, -ніє, гл. безл. Мерещиться. Угор.
Палубчастий, -а, -е. О возѣ: крытый. Віз критий, палубчастий. МВ. ІІ. 198.
Пуп, -па, м. Пупъ, пупокъ. Посинів, як той пуп. Ном. № 654. кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. вона на це й пупа не поривала. Она совсѣмъ не работала въ этомъ дѣлѣ. Грин. І. 233. Ум. пупець, пупок, пупчик. з пупку. Сызмала. Авентій був розбійник з пупку. Котл. Ен. IV. 67.
Ужанція, -ції, м. Обычай. Тепер що живуть в Чорноморії козаки, то все то покоління тих запорожців, що колись жили в Січі. Ужанція у їх однакова. О. 1862. II. 54.
Шпарка, -ки, ж. Ум. отъ шпара.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВОРЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.