Буркування, -ня, с.
1) Мощеніе камнемъ.
2) Воркованье.
Видзвонювати, -нюю, -єш, сов. в. видзвонити, -ню, -ниш, гл. 1) Звонить, позванивать, позвонить, перезвонить. Наче хто у дзвіночки срібні видзвонює. 2) Выбивать, выбить. выколотить. Дзвонитимуть киями по плечах, поки й душу з тіла видзвонять.
Злодійствувати, -вую, -єш, гл. Писарь... п'янствує, розбишує і, стидно добрим людям казати, злодійствує.
Лиході́йка, -ки, ж. Злодѣйка.
Пліндровина, -ни, ж. Разграбленное, разоренное, опустошенное мѣсто. На пустоші німецькій, на тім руйновищі, де хміль повився, по займані — пліндровині шляхецькій живе народ.
Посуш, -ші, ж. Валежникъ, сухія вѣтви.
Прогончарувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ извѣстное время.
Скавучання, -ня, с. Визжаніе, визгъ (собаки).
Стидно нар. Стыдно. А з хорошою та й уродою та не стидно й меж люде.
Човновий, -а, -е. Челночный.
