Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чижмак

Чижмак, -ка, м. Сапогъ. Желех. Ум. чижмачок. Да із сих чижмачків обулись в сап'янові. Маркев. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 461.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИЖМАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧИЖМАК"
Бутність, -ности, ж. = бута. Желех.
Книпець, -пця, м. = ґнипець.
Надійти́ Cм. надходити.
Південь, -дня́, м. 1) Полдень. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде. Ном. № 9340. о півдні. Въ полдень. Рудч. Ск. і. 142. 2) Югъ. Приходить на південь, аж там стоїть золоте кресло, де оддихає сонце. Чуб. І. 6.
Покотело, -ла, с. Кружокъ (деревянный, металлическій). Мов покотело червоніє крізь хмару — сонце занялось. Шевч. (КС. 1885. ІІІ. 521).
Поскуйовдити, -джу, -диш, гл. = покудлати.
Рогіжник, -ка, м. Выдѣлывающій рогожи. Вас. 176.
Тягнишкіра, тягнишкура, -ри, м. Растягивающій кожу, — шутливое прозваніе сапожника. Шейк. Камен. у.
Укоріти, -рію, -єш, гл. О ткани: напитавшись чѣмъ либо, сдѣлаться твердой какъ кора. Так побив, що сорочка на йому вкоріла, — т. е. въ крови засохла. Черн. у.
Хлап, -па, м. 1) Валетъ (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. 2) Клапанъ (въ музыкальномъ инструментѣ, напр. въ лірі). Прил. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧИЖМАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.