Баша Ii, -шати, с. Сынъ паши, молодой паша. По Чорному морю молоде паня, турецьке баша, галярою гуляє... І до дівки Санджаківни прибувало.
Великдень, -кодня, м. Свѣтлое Воскресенье. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить. рахманський великдень. По народн. повѣрьямъ, свѣтлый праздникъ легендарныхъ людей рахмановъ, которые празднуютъ его въ тотъ день, когда доплывутъ къ нимъ пущенныя въ страстные четвергъ или субботу скорлупы пасхальныхъ яицъ, а это бываетъ на Преполовеніе. Русалчин Великдень. Четвергъ троицкихъ праздниковъ, когда, по повѣрью, празднуютъ русалки.
Джеркота́ння, -ня, с. = Джерґіт. Птаства джеркотання.
Закасува́ти 2, -су́ю, -єш, гл. 1) Превзойти. Мін буланий навзаводах закасував його мишатого. 2) Уничтожить, исключить. Колись до війська людей вербували, а тепер їх закасували.
Заполові́ти, -вію, -єш, гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.
Збу́рити, -ся. Cм. збуряти, -ся.
Плащаниця, плащени́ця, -ці, ж.
1) Плащаница, изображеніе на полотнѣ положенія во гробъ Спасителя. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю.
2) Родъ писанки съ равностороннимъ четырехконечнымъ крестомъ въ орнаментѣ.
Розгівлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розговітися, -віюся, -єшся, гл. Разгавливаться, разговѣться. От дождались і Петра, розговілись.
Сегельба, -би, ж. Мѣсто, приготовленное для поля, гдѣ выкорчеванъ и выжженъ лѣсъ. Коли сльота січе, а ти в сегельбі, друже, в жменю дуєш, то я сідаю та віршую.
Сп'ятити, -сп'ячу, -тиш, гл. Стибрить, украсть. Баба дождала ночі, сп'ятила ті роги і дала лепетухи до пана.
