Гергот, -ту, м. и пр. = ґерґот и пр.
Глибше нар. Сравн. степ. отъ глибоко. Ум. глибшенько. Все глибшенько пірнає.
Демнати, -наю, -єш, гл. Приглашать къ угощенію. Брат та ватажки парубки гостеньків усе демнають.
Жалкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сожалѣть, жалѣть. Возьми, а то будеш послі жалкувати. Дав я тебе до школи, та й жалкую: між панськими дітьми і ти, бачу, нахапався панського духу. 2) — за ким, чим. Оплакивать кого, что, сожалѣть о потерѣ кого, чего. Вона жалкує ще й досі за змієм. І що то жалкували за ним і хазяїн, і всі! А що вже дівчата, так і міри нема. 3) — на кого. Пенять, сѣтовать на кого. Живи ж, доню, в свою волю, так, як полюбила, не жалкуй на свою матку, що тебе згубила. Не жалкуй, куме, на Бога: од квасу діти померли. 4) Жалѣть, беречь. Свого доброго та не жалкувать.
Напа́трати, -раю, -єш, гл. О птицахъ: ощипать нѣсколькихъ и приготовить для варки или жаренья.
Рибачити, -чу, -чиш, гл. = рибалчити.
Сірогривий, -а, -е. Съ сѣрой гривой. Ум. сірогри́венький.
Стяжечка, -ки, ж. Ум. отъ стяга.
Тузлук, -ка, м.
1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук.
2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу.
Хрипкий, -а, -е. Хриплый. Хрипкий голос. Ум. хрипке́нький.
