Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юнак

Юнак, -ка, м. 1) Молодой человѣкъ. Вийшов юнак із-за лугу і долину переходе. Щог. В. 41. 2) Молодець, удалецъ. Чуб. V. 954. К. ЧР. 117. Він був юнак уродливий. К. ЧР. 103. Од нас, козаки, од нас, юнаки, ні один ляшок не скрився. ЗОЮР. II. 253. І старий заплакав, як побачив на коневі такого юнака. Шевч. 250.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 531.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮНАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮНАК"
Глицарня, -ні, ж. Яма, въ которой приготовляется известь, творило. Черниг.
Зазі́мкуватий, -а, -е. Который зимой тощаете; болѣетъ, а весной поправляется. Зазімкуватий віл. Черк. у. Мо' я ще довго проживу, мо' я така зазімкувата.
Зате́мрітиси, -рюся, -ришся, гл. Потемнѣть, стемнѣть. То вияснилося було, а то знов затемрілося. Н. Вол. у. Вийшли увечері, а у ліс прийшли — затемрілося, нічого не видко. Камен. у.
Клюска, -ки, ж. Родъ кушанья: вареные кусочки тѣста съ творогомъ и масломъ. Хотин. у.
Позгнивати, -ваємо, -єте, гл. = погнити.
Поржавіти, -вію, -єш, гл. Заржавѣть. Таке ж бридке (болото), таке мерзене, поржавіло, від жабуру зелене. Греб. 369.
Свижка, -ки, ж. Стрѣла изъ тростника и смолы. Лебед. у.
Світло II, нар. Свѣтло, ясно. Ум. світленько, світлесенько. Світить місяць світлесенько. Федьк. І. 28.
Хижацтво, -ва, с. Хищничество. К. XII. 87, 73.
Чалапути, (-тів, м. ?). Плохіе и безобразные сапоги или башмаки. Вх. Лем. 481.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮНАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.