Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юрок

Юрок, юрка́, м. 1) Родъ трубочки, сдѣланной изъ ствола бузины или другого дерева: когда мотаютъ нитки, сквозь эту трубочку пропускаютъ нитку и держа за юрок, сматываютъ, — такимъ образомъ нитки не рѣжутъ руку. Константин. у. Чуб. VII. 409. 2) Родъ колышка, употребляемаго при вязаніи сноповъ. Йдуть на ниву хоць не рано — серпом голит, юрком в'яже. Грин. III. 639. 3) пт. Fringilla, montifringilla, вьюрокъ горный. Вх. Пч. II. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРОК"
Видатий, -а, -е. Имѣющій большое лицо.
Заглитну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Поперхнуться, подавиться. Аф.
Запи́тяний, -а, -е. О болѣзни: пріобрѣтенный отъ питья чего-нибудь. Чуб. І. 134.
Зароблени́на, -ни, ж. Заработанная плата, заработавши деньги. Желех.
Кольо, -ля, м. Дѣтск. Хлѣбъ. Вх. Лем. 426.
Обкакатися, -каюся, -єшся, гл. Дѣтск. Омараться, опачкаться испражненіями.
Побренькач, -ча, м. Больше во мн. ч. побре́нькачі. Звонкая монета, деньги (переносно, въ пословицѣ). Аби були побренькачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Поплентатися, -таюся, -єшся, гл. Потащиться. Поплентався старий до шинку. Поплентавсь на двір казать коні запрягати. Св. Л. 59.
Роскрасти, -ся. Cм. роскрадати, -ся.
Удяганка, -ки, ж. = удягало. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮРОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.