Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юрчик

Юрчик, -ка, м. Стебелекъ? Просив хлопець розмайрину юрчик, — без віконце подала. Грин. III. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРЧИК"
Вишар, -ру, м. Прошлогодняя трава. Лубен. у.
Де-и́нше, нар. Гдѣ нибудь въ другомъ мѣстѣ. Тепер і у Харькові не найдеш сього, і де-инше не згадаєш. Сніп. 205.
Дуле́вина, -ни, ж. Сильно закаленная сталь. КС. 1887. ІІІ. 584. Нічого, друже, не журися: в ду левину себе закуй. Шевч. 581.
Дядини́, -ди́н, ж. мн. Вторникъ на первой недѣлѣ послѣ пасхи, въ который поминаютъ дядей и тетокъ. Екатер. у. (Залюбовск.).
Злотник, -ка, м. 1) = злотарник. КС. 1882. IV. 93. А злотнику-голубоньку, зроби мені золотий килих. Чуб. III. 471. 2) Свѣтлякъ, Ивановъ червячокъ.
Налічи́ти Cм. налічувати.
Нару́гач, -ча, м. Ругатель, насмѣшникъ.
Непричкоманар. Точно, будто, сказать-бы. Желех. Купив, пане, коняку, а у неї під хвостом, непричкома як панська шапка. Канев. у.
Признатися Cм. признаватися.
Цалевий, -а, -е. Дюймовый. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.