Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юга

Юга, -ги, ж. Родъ сухого тумана въ жаркій лѣтній день, — кажется, будто воздухъ смѣшанъ съ голубоватымъ дымомъ. Юга — це Петро вівці жене. Мнж. 157. У юзі сонце бреде. Черк. у. Як юга повів, — гречка уся пропаде. Нѣжин. у. Юга йде, — чи не горить де село, або що. Черк. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 531.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮГА"
Виселити, -ся. Cм. виселяти, -ся.
Гнітитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Давиться, надавливаться. 2) Быть угнетаемымъ. 3) хліб гнітиться. Хлѣбъ подрумянивается. Паска ніяк не гнітиться. Кролев. у.
Надігну́ти Cм. надгинати.
Наза́д нар. 1) Назадъ. Назад руки пов'язали. Молода з жахом обступила назад. Стор. МПр. 54. Надіть сорочку пазухою назад. Ном. № 285. 2) Обратно. Нехай не вертається назад. Єв. Мр. XIII. 16.
Оспіх, -ху, м. Поспѣшность. для оспіху. Для скорости. О. 1862. II. 65.
Разний и пр. = різний и пр.
Сваритися, -рюся, -ришся, гл. Сердиться на кого. Лубен. у. Ном. № 564. Я на вас сварилася. Н. Вол. у. Господь золотою різкою свариться. Ном. № 563. 2) Ссориться. Котл. Ен. VI. 6. З великою худобою битись да сваритись. Мет. 83.
Скірен, -рна, -не Скоръ. Бог хоч не скірен, та влучен. Ном. № 47.
Сміхун, -на, м. Часто смѣющійся. Cм. смішко, сміюн.  
Тябрити, -брю, -бриш, гл. = тябричити. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.