Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юрба

Юрба, -би, ж. Толпа, гурьба. Рудч. Чп. 257. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. Посередині килим, а на килимі пляшки, чарки і всяка страва. К. ЧР. 63. Прощайся з юрбою твоєю. Котл. Ен. III. 24. Юрбою йшли. Черн. у. Ум. юрбочка, юрбиця. Було тут військо волонтирі та всяких юрбиця людей. Котл. Ен. IV. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРБА"
Відговітися, -віюся, -єшся, гл. Отговѣться. Нехай попереду піде та відговіється. Ном. № 5474.
Відпроважувати, -жу(а)ю, -єш, гл. = відпроваджувати.
Зневажний, -а, -е. = зневажливий. Желех.
Менджу́н, -на, м. Барышникъ, занимающійся мѣной лошадей. Найшов менджуна: продавай, кажу, мого коня аби кому. Лебед. у.
Озувати, -ва́ю, -єш, сов. в. озу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Надѣвать, надѣть (обувь), обувать, озуть. Ізвечора русу косу чесала, а опівночі черевички озувала. Чуб. III. 219.  
Позалякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Напугаться (о многихъ). Так ся позалякували, що навіть єден на другого і не подивиться. Чуб. II. 635.
Сполудні нар. Послѣ обѣда. Сиділи жінки якось сполудні при вулиці. ЕЗ. V. 85.
Станва, -ви, ж. Большая кадка, бочка. Вх. Зн. 66.
Ужгнути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Лем. 397.
Черенки, -ків, м. мн. 1) Черенокъ (ножа). Cм. черен. Кинув на дорогу черенки зо складного ножика. Чуб. ТІ. 670. 2) Шрифтъ (типографскій).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮРБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.