Западня́, -ні, ж. 1) Глубокая долина, западина. 2) Западня, ловушка. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попавсь був я у таку западню. Ум. западе́нька.
Запі́л, -по́лу, м. Пола одежды, завернутая такъ, чтобы въ нее можно было что-либо положить. У запіл набрати. У заполі принести. Цілісінький тиждень переносив (золото) у заполі.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать?
Парубкувати, -ку́ю, -єш, гл. Вести холостую жизнь, быть неженатымъ парнемъ.
Позаставати, -стаю, -єш, гл. Застать (многихъ). Усіх дома позаставав, тільки дядька Петра не було, так я тітці Марині сказав.
Покликувати, -кую, -єш, гл. = покликати. Голосно ми на свою браттю хуторян покликаємо.
Сінянки, -нок, ж. мн. Рѣшетки, употребляемыя при перевозкѣ сѣна.
Червоний, -а, -е. 1) Красный. Червона калина. І червоні чоботи мулять.
2) Какъ существ. Червонецъ. Ой викинув пан Каньовський на стіл сто червоних. Ум. червоненький, червонесенький. Червоненькі черевички. Cм. червений, черлений, челлений.
Чуханиці, -ни́ць, ж. мн. = чухання. Встрѣчено только въ слѣд. прибауткѣ, употребляемой въ игрѣ нямкало, когда одинъ изъ играющихъ подражаетъ почесыванію. Чухи, чухи, чуханиці, добрі з маком паляниці.