Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юртувати

Юртувати, -ту́ю, -єш, гл. Волновать, возмущать. Козак людей юртує темний, хижий, п'яний. К. МБ. ІІІ. 253. Юртуєш розум. К. ПС. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРТУВАТИ"
Живце́м нар. Живьемъ. Живцем у яму лягай. Ном. З пліч головку як галку зняв, жону його й дітей живцем забрав. Мет. 390. Скажу соколові живцем вас поїсти. Чуб. V. 35.
Зама́щувати, -щую, -єш, сов. в. замасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Замазывать, замазать. Глина... замастити піч. МУЕ. III. 51. 2) Замасливать, замаслить.
Опівденний, -а, -е. Полуденный. Желех.
Полячитися, -чуся, -чишся, гл. Ополячиваться. Самохіть полячилась наша вельможна, гоноровита Русь. К. ХП. 114.
Порослий, -а, -е. Заросшій, поросшій.
Почеський, -а, -е. = почесний 2. Старостам аби почеська була. Г. Барв. 201.
Продерти, -ся. Cм. продирати, -ся.
Табиновий, -а, -е. Сдѣланный изъ табину. Шейк.
Цямбати, -баю, -єш, гл. Дергать. Вх. Лем. 481.
Щадок, -дку, м. Потомокъ. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮРТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.