Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

юртатися

Юртатися, -таюся, -єшся, гл. Двигаться, ерзать. Чи ти кріпко держиш? — Кріпко держу. — А чого ж колода юртається? Мелитоп. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЮРТАТИСЯ"
Водотока, -ки, ж. Русло весенняго или дождеваго потока. Міусск. окр.
Жа́дібка, -ки, ж. Ум. отъ жадоба. 1) Жажда. Циган з великої жадібки сьорбнув шевськаго квасу. Ном. № 934. 2) Желані. у жадібку, не в жадібку (кому) хочется, не хочется (кому). Чи побачимо ми там Чайченка?... А в жадібку його побачити. МВ. ІІ. 94. се вам не в жа́дібку. Этого вамъ не хочеться. Ном. № 4534. 3) Жадность.
За́морозь, -зі, ж. Снѣгъ, намерзшій на оконномъ стеклѣ. Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі. Г. Барв. 167.
Кумасенька, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Люзува́ти, -вую, -єш, гл. Смѣнять. Пішов фрайтер молоденький стойку люзувати. Федьк. III. 164.
Перепрягати, -га́ю, -єш, сов. в. перепрягти, -жу, -же́ш, гл. Перепрягать, перепрячь.
Прижовкнути, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.
Розсохуватий, -а, -е. Раздвоенный вилообразно. Мил. 20. Розсохуватий дуб. Розсохувата груша.
Тріпотати, -чу́, -чеш, гл. = трепотати. Рученятами... тріпотав. К. Дз. 163.
Фасола, -ли, ж. Печаль, кручина. Велика у нас фасола. Вх. Лем. 477.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЮРТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.