Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

филозофія

Филозофія, -фії, ж. 1) Философія. Його наука була филозофія. Левиц. Пов. 10. 2) Предпослѣдній классъ духовныхъ семинарій. Сим. 175. Дай го до школи, і аж як скінчит филозофію, абись му дав сей лист прочитати. Драг. 318.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФИЛОЗОФІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФИЛОЗОФІЯ"
Генденьки, гендечки нар. = генде. Вх. Зн. 10.
Забри́зкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. забри́зкатися, -каюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться. Забризкався, захлюстався. Кв. І. 138.
Китайча, -чати, с. Маленькій китаецъ. Желех.
Коротко нар. 1) Коротко. Гарно, та коротко. Ном. Коротко жити. Быть недолговѣчну. 2) Кратко. Тепер скажемо коротко, що Шрам Паволоцький... сим удавсь до Тетері. К. ЧР. 411. Ум. коротенько.
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Мло́сть, -сти, ж. Истома, обморокъ, нѣга. Млость пішла по всьому тілу. Котл. Ен. V. 9. Так у млость укине. мло́сті обняли. Закружилась голова, упалъ въ обморокъ. Як побачив пироги, його млості обняли та й упав. Чуб. III. 425.
Ростирхати, -хаю, -єш, гл. Раздергать, разбросать. Ростирхав солому. Вх. Зн. 69.
Світлиця, -ці, ж. Въ малорусскихъ хатахъ чистая комната безъ кухонной печи: вообще комната. Чуб. VII. 382. Kolb. I. 61. Вас. 195. Поставлю я світлицю на високій горі. Грин. ІІІ. 10. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе у світлиці трава на помості. Мет. 23. Ум. світли́ночка, світличка, світличенька, світлонька, світлочка. Чуб. V. 939. ІІІ. 315, 391, Грин. III. 261. Та й сів сокіл на віконечку, та поглядає у світлиночку. Грин. III. 47. Світлички невеличкі, та гарні, чистенькі. МВ. (О. 1862. ІІІ. 53).
Ступчастий, -а, -е. О вышивкѣ: вышитый ступчиками. Kolb. І. 48.
Челядь, -ди и -ді, ж. 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. Рудч. Чп. 256. А Наталя за всю челядь славилась красою. Мкр. Н. 4. ходити між челядь. Бывать въ собранія молодежи. Мил. 171. На свадьбѣ челядь — это участники свадьбы изъ молодежи. Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. МУЕ. І. 135. (Полт.). 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Шух. І. 31. Въ томъ-же значеніи употребляется: біла челядь. Коли турки воювали, білу челядь забірали. АД. І. 86. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. АД. І. 109. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. К. Оп. 7. Попівський хліб роспірає челяді бік. Ном. № 10337. Дворова челядь. Стор. Ум. челя́дка, челя́донька, челядочка. А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. Чуб. III. 299. Усю челядоньку порозбужала. Мет. 242. Була челядонька, та вся заміж вийшла. Грин. III. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФИЛОЗОФІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.