Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

феник

Феник, -ка, м. Мелкая монета, грошъ. Не варт за зломаний феник. Фр. Пр. 139. Витратив вм сі феника. Фр. Пр. 193.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 376.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФЕНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФЕНИК"
Бірок, -рка, м. Ум. отъ бір.: сосновый лѣсокъ. В бору, в бору, в бірку та й будує мій миленький комірку. Чуб. ІІІ. 146.
Віхтелиця, -ці, ж. Буря, вихрь. Вх. Лем. 399. Вх. Уг. 231.
Зака́льок, -ка, м. = закалець.
Мирячи́ти, -чу, -чи́ш, гл. = мрячити. Дощик мирячить. Зміев. у.
Пилка I, -ки, м. 1) Пила. Вас. 149. 2) Родъ игры въ мячъ. Левиц. І. 346. Ум. пи́лочка.
Понавчатися, -чаємося, -єтеся, гл. Научиться (о многихъ или многому). Ми понавчались. Г. Барв. 436. В панів понавчались. Кв.
Сльозавий, -а, -е. Слезный, облитый слезами. Сльозаве око в небо зносить. Федьк. І. 38.
Спороти, -рю́, -реш, гл. 1) Вспороть, изрыть. Споров (могилу) плуг тяженький. Рудан. І. 26. 2) Высѣчь. Бодай кат споров. Ном. № 3686.
Тягака, -ки, м. Бродяга. Козел. у.
Червоність, -ности, ж. Краснота. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФЕНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.