Ба́бка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба. 1) Употребляется какъ Ум. отъ ба́ба 2. Старій бабці добре і в шапці. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. 2) = Ба́ба 3. Промовила бабка до... свого внука. 3) = Ба́ба 4. 4) = Ба́ба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ бабки́, — то же, что креймах. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гапли́к. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Состоитъ изъ желѣзной бабки и деревяннаго обрубка, бабчера, въ который вставлена металлическая часть. Въ различается бабка отъ коваленьки (Cм.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. Ба́бки пуска́ти, перево́зити. Cм. ба́бу перево́зити. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Карто́пляна, пшоняна бабка. 12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила. 13) Зоол. Рыба а) Aspro. б) = Бабе́ць. в) Gobius. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. в) Salvia dumetorum. г) Salvia pratensis. д) Centaurea mollis. е) — смердя́ча. Scrophularia nodosa.
Гожий, -а, -е. 1) Хорошій, красивый. Ой мій сину гожий, женися небоже! Така красна, коби рожа, як тополя, така гожа. 2) = погожий 1. Гожа вода. 3) Благопріятный, удобный. Гожого часу підожду. Звінчав дітки однолітки в гожий час. 4) Нужный, годный. На́ тобі, небоже, що мені не гоже.
Запоро́жський, -а, -е. Запорожскій. Що дід, а що жид, а що й запорожський козак.
Лободи́на, -ни, ж. Стебель лебеды. По городу ходила, лободину зломила. Живе, як сорока на лободині.
Мня, мення, с. Имя. Давайте з'їмо того, у кого погане мня.
Озерявина, -ни, ж. Высохшее озеро, мѣсто, гдѣ было озеро. Його картопля і баштан як раз біля тієї озерявини, що на заломах, як їдеш у Кам'янку.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ.
Понівечити, -чу, -чиш, гл. Попортить; искалѣчить. Усяке садиво понівечило грядом. Бо ти мене, безталанну, понівечив дуже.
Тріпати, -паю (треплю), -єш (треплеш), гл.
1) Трясти, вытряхивать. , Тріпай килим.
2) Трясти, трепетать, шлепать, хлопать (крыльями, хвостомъ и пр.). Крильцями тріпа. По під мостом, мостом трепле риба хвостом.
3) Трясти, качать головой въ знакъ отрицанія. Ні, ні! казав Суходрус, тріпаючи головою.
4) Бѣжать. А я мовила, же косу клепле, він през гору до милої трепле. За кавалок кишки тріпай сім миль пішки.
Увислий, -а, -е. Вертикальный.