Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фарбаниця

Фарбаниця, -ці, ж. Женское платье изъ окрашенной матеріи. Желех. Згоріла ей фарбаниця, не зістало, лем дві поли. Гол. ІІ. 239.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРБАНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРБАНИЦЯ"
Біднійшати, -шаю, -єш, гл. Бѣднѣть, дѣлаться бѣднѣе, приходить въ нищету. Землі менчає і люде біднійшають, бо ні з чого потягти. Черниг.
Виріжок, -жку, м. 1) Часть чего-либо, выдающаяся угломъ. 2) Конецъ поселка. А що то за хижка там на виріжку? Мет.
Відлузати, -заю, -єш, гл. Пройти, проѣхать. Одлузавши верстов з двадцяток. Стор. (О. 1861. IX. 48).
Громі́вка, -ки, ж. Ель, подвергшаяся громовому удару. Скрипку роблять із ялиці-громівки, то б то з такої, що в неї грім ударив. ЕЗ. V. 194.
Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть. Ном.
Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.
Пообіч нар. Съ обѣихъ сторонъ.
Солонувати, -ну́ю, -єш, гл. = солонцювати. От де бити, дрохв — на солонцях, як вони солонують.
Фаяти, фаю, -єш, гл. Колыхать, колебать, развѣвать. Стоїть верба над водою, нею вітер фає. ЕЗ. V. 227.
Форост, -ту, м. Сухія вѣтви, сухіе сучки безъ хвои па хвойномъ деревѣ (смереці). Шух. I. 176, 185. Cм. хворост.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАРБАНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.