Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фарист

Фарист, -та, фари́ста, -ти, м. Ученикъ перваго класса духовнаго училища или семинарія. Cм. фара. Сим. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРИСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРИСТ"
Безпідставний, -а, -е. Неосновательный; бездоказательный. Желех.
Доброхі́тний, -а, -е. Добровольный.
Зачіля́пнути, -ну, -неш, гл. Захватить, заграбастать, забрать. У мене всіх трьох синів зачіляпнули у службу. Харьк. у.
Заюртува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Придти въ волненіе, возбужденіе, смятеніе. К. Желех.
Знадтом нар. Слишкомъ. Узяв п'ятнадцять кіп знадтом з десятини. Нволынск. у.
Конянка, -ки, ж. Лошадиный пометъ, лошадиный навозъ. Вх. Уг. 246.
Малярі́вна, -ни, ж. Дочь живописца, маляра.
Повідвалювати, -люю, -єш, гл. Отвалить; отколоть (во множествѣ).
Подопікати, -ка́ю, -єш, гл. Окончить печь (во множествѣ).
Стадниця, -ці, ж. = стайня. Веде коня у стадницю. Мет. 74. Ум. стадни́чка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАРИСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.