Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає.
Говорушка, -ки, ж.
1) Ум. отъ говоруха.
2) мн. Родъ грибовъ.
Двійни́й, -а, -е. 1) Двойной. Двійна китайка. 2) Двухстворчатый. Ум. Двійнесенький.
Забри́зкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. забри́зкатися, -каюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться. Забризкався, захлюстався.
Крівавниці, -ць, ж. мн. Красныя бусы.
Мно́го нар. = багато. Да побіжи в чисте поле, чи йде ляхів много. не у мнозі. Не во множествѣ. Не гнівайся, тестю! не у мнозі зять іде.
Подесьбіч нар. Одесную, по правую сторону.
Подружка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Свинарь, -ря, м. Свинопасъ. Ум. свинарик.
Шолудяй, -дя́я, м. = шолудивець. Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй.