Бойко Ii, -ка, м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка.
Дихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Составлять (о письмѣ, оффиц. бумагѣ и пр.). Испор. диктувати.
Кондури, -рів, мн. Родъ сапогъ у жителей Покутья галицкаго.
Макоти́ря, -рі, ж. Низко остриженная голова. Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею.
Надя́куватися 1, -куюся, -єшся, гл. Достаточно поблагодарить. Радіють та Богові не надякуються.
Обомліти, -млію, -єш, гл. Обомлѣть. То удова, старая жона, коня уздріла, — вся обомліла.
Поздвигати, -га́ю, -єш, гл. Сдвинуть (во множествѣ). Таке каміння, що насилу з місця поздвигали.
Поздоровляти, -ля́ю, -єш, сов. в. поздорови́ти, -влю́, -виш, гл.
1) Давать, дать здоровья (употребляется преимущ. въ сов. в.). Десь мій милий чорнобривий та в степу ночує. Як в степу при дорозі, — поздоров же його, Боже!
2) Поздравлять, поздравить. Чом ти... не поздоровиш його? Адже бачиш, він заручився. Кішку Самійла поздоровляли. поздоровити днем. При встрѣчѣ поздравить съ настоящимъ днемъ.
Проханий, -а, -е. 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере.
2) Приглашенный. Гість не проханий, не дуже буває тучений. Приглашенный на время замѣстить кого либо. Я проханий, а не титарь.
3) — обід, бенкет. Обѣдъ, пиръ по приглашенію. Не великі, прохані бенкети. А так гості — не минає дня, щоб за столом не сиділо душ три або чотирі чужих.
Стольниця, -ці, ж. = стільниця. Сікла мясо на стольниці.
