Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фараґів

Фараґів, ґова, м. Топоръ. Вх. Зн. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 375.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРАҐІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФАРАҐІВ"
Гет меж. и нар. = геть. Угор.
Жа́луватися, -луюся, -єшся, гл. Жаловаться. Чоловік якось побив жінку — от вона й побігла до сотника жалуватись. Рудч. Ск. І. 189. Живи, дочко, на чужині, не жалуйсь мені. Чуб. V. 333.
Замандю́ритися, -риться, гл. безл. = заманутися. Замандюрилось йому іти спати на леваду. Богодухов. у.
Косатарь, -ря, м. Эпитетъ селезня: имѣющій косиці. Cм. косиця 3. Качуре-косатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей. Чуб. IV. 201.
Лантушка, -ки, ж. Неповоротливая, мѣшковатая женщина. Харьк.
Повитикати, -каю, -єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
Попорожнити, -ню́, -ниш, гл. Опорожнить (во множествѣ). МУЕ. III. 118. Кубочки попорожнимо. Мил. 152.
Прапорщичка, -ки, ж. = прапірка.
Сутісок, -ску, м. Очень узкая, тѣсная улица, тѣсный проходъ.
Устряти Cм. устрявати устугва, -ви, ж. Полоса отрѣзанной кожи, ремень. Шух. І. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФАРАҐІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.