Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
У словнику української мови Б. Грінченка не вдалося знайти потрібне слово. Під час введення слова у поле пошуку звертайте увагу на пропоновані слова з випадаючого списку.
Абе́тний, -а, -е. Азбучный, элементарный. Шейк.
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ. Желех. Гуцул. (В. Дорошенко).
За́знобка, -ки, ж. Огорченіе. Ой у домівці невелику зазнобку зчинили: матку стареньку з двора вигонили. ЗОЮР. І. 20.
Златоко́ваний, -а, -е. = златоскований. І на храмах його чесний хрест златокований поставили. Шевч. ІІ. 168.
Зобуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зобутися, -буюся, -єшся, гл. Обуваться, обуться. З сем'єю вигодувався, зодігся і зобувся. Сим. 196.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Мряч, -чі, ж. = мряка. Мряч упала. Вх. Зн. 38. Желех.
Повієчка, -ки, ж. Ум. отъ повійка.
Строщити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866. Ой я тую червону калину строщу і зламаю. Чуб. V. 284. 2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі. Котл. Ен. IV. 19.
Ушелепкатися, -каюся, -єшся, гл. Попасть куда, забраться, попасть во что либо неудачно, несчастливо. Мнж. 193.