Квітчати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Убирать, украшать цвѣтами. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю.
2) Украшать. І волоцюгам помагали рогами людський лоб квічать.
На́падь, -ді, ж. = нападок.
Неподоба нар. Неприлично, не слѣдуетъ, не подобаетъ. Неподоба зірці без місяця ізіходити: неподоба дівці до козаченька виходити.
Ницість, -цости, ж. Низость, подлость.
Оповістка, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе; сообщеніе, извѣстіе. Ум. оповісточка. Чом же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав?
Поворітьма нар. Ha обратномъ пути.
Поміняти, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнять (во множествѣ). Він свої коні на ярмарку поміняв: гарні оддав, а погані взяв та ще й додачі циганам дав.
Різномасткий, -а, -е. Разноцвѣтный.
Тяги 1, -гів, м. мн. = тягеля.
Шинкарка, -ки, ж. Кабатчица. Ум. шинкарочка, шинкаронька. Ой п'ють вони гуляють, на шинкарку гукають: шинкарочко молода, усип меду ще й вина.