Аби́, сз. 1) Дабы, чтобы, лишь-бы. Я гроші дам, аби він зробив. Аби люде, а піп буде. Посл. Аби день до вечора. Лишь-бы день прошелъ. Я то зроблю, аби б було, як ви кажете. Аби́-м, аби́-х. Чтобы, пусть. Аби-м так здоров був! Аби-х так жила! (Божба). Ogon. 157, 7. Вх. Зн. 1. 2) Аби́-де. Гдѣ бы то ни было, гдѣ-нибудь, гдѣ попало. Та я абиде захропу. 3) Аби́-коли. Когда-нибудь, когда-бы то ни было. В Лубенщині... на дощ викидають помело і кочерги і викидають не тільки весною, а і аби-коли. Ном. с. 282, № 576. 4) Аби́-куди. Куда-нибудь, куда-бы то ни было, куда попало. Неси сміття аби-куди! 5) Аби́-то. Лишь-бы, какъ-нибудь, такъ себѣ, шутя. Він усе робить аби-то. 6) Аби́-хто. Кто-нибудь, который-нибудь, всякій. Та це і аби-хто зробить. Побить, то й аби хто знайдеться, — от инше діло пожалувать. Ном. № 4072. 7) Аби́-чий. Чей-нибудь, чей-бы то ни было. Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию: хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Шевч. 183. 8) Аби́-що. Что-нибудь, кое-что, что-бы то ни было. Та будеш там робити аби-що, — от, аби не гуляти. Нехай тобі аби-що! А чтобъ тебѣ! Ном. № 3257. Иногда употребляется какъ существительное въ значеніи: малозначительная вещь, негодная вещь, человѣкъ, не заслуживающій вниманія, уваженія. Дав таке аби-що, — тільки на смітник викинути! От, якесь аби-що! а величається мов яка цяця! 9) Аби́-як. Какъ-нибудь, какъ попало. Одружись! Чому ні? — А тому ні, каже Гриць, що любої пари не знайшов, а побратись аби-як не гоже. МВ. І. 64. Ти все робиш тільки аби-як. 10) Аби́-який. Какой-нибудь, какой попало. Вельможна панськая персона явилася перед Плутона не як аби-який харпак. Котл. Ен. VI. 44. 11) Съ отрицаніемъ эти выраженія принимаютъ значеніе чего-то важнаго, не зауряднаго, напр.: Це чоловік не аби́-який, т. е. не изъ заурядныхъ. Це зовсім не аби-що, щоб про його так казати. Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не аби-що він. Гліб. 82.

Братній, -я, -є. Братній, братнинъ. З думки мені не йде братня біда. МВ. В братніх (чоботах) не бував, бо без пришов і халяв. Чуб. V. 1126.

Кривак, -ка, м. 1) Кривое дерево (срубленное). Вх. Зн. 23. 2) Посуда, въ которой жарятъ поросять. Подольск. 3) Заяцъ. Вх. Уг. 247.

Магні́т, -ту, м. Магнить. Магніт має у собі силу притягувати тільки залізо. Дещо, 20.

Натнути, -тну, -не́ш, гл. = натякнути. Ти натни мені тоді, щоб я згадав. Александров. у. Слов. Д. Эварн.

Озія, -зії, ж. Громадина (преимущественно о зданіи, постройкѣ). Така озія (палац) стоїть серед села. Мир. ХРВ. 103. Ото хата озія, хоч вовків ганяй. Там у їх міст зроблений — озія. Міусск. окр. Як я можу жити у такій великій хаті: се озія — як я її отоплю. Борзен. у. Ув. озії́ще, озія́ка. Пирят. у. Оце озіїще! Станеш в однім кінці, то другого й не видко. Кобел. у.

Промінястий, -а, -е. = промінистий. Високо над усім грає вішне проміняєте сонечко. МВ. (О. 1862. III. 77). Промінясті очі. Левиц. Пов. 252.

Решетилка, -ки, ж. Шапка изъ решетиловскаго каракуля. Шапка решетилна. Котл.

Рипливий, -а, -е. Скрипучій. Рипливий віз. МВ. ІІ. 14.

Щабель, -бля, м. Перекладина въ передвижной лѣстницѣ, также въ полудрабку. Рудч. Чп. 250. Чуб. VII. 403. Упала з драбини, щабель уломився.