Бліхування, -ня, с. Бѣленіе (полотна и пр.).
Дужо нар.
1) Сильно, мощно.
2) Здорово.
Ду́мний, -а, -е. 1) Задумчивый, мыслящій. І думнеє чоло похмарніло. 2) Гордый. Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами?
Зарива́ти 2, -ва́ю, -єш, сов. в. зарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. Затрагивать, затронуть. Що за диво отсей Люборацький, — думали його соучні: з ким не зарви, все знакомый, все дружить.
Пілка, -ки, ж.
1) Полотнище. Спідниця у сім пілок.
2) Родъ холстинной шали, надѣваемой женщинами на плечи.
3) Рыболовный снарядъ: родъ бредня.
Повіть, -ті, ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Ловіть, хату й новий тин.
Подоставатися, -таємо́ся, -єтеся, гл.
1) Достаться (во множествѣ). Він собі добру частку вхопив, а нам аби що подоставалося.
2) Добраться (о многихъ). Вже не скоро, один по одному, подоставалися і ми в Полтаву.
Порядний, -а, -е. Порядочный, пристойный. Він собі чоловік порядний. Народ показний, гамаликуватий, хати порядні.
Припарка, -ки, ж.
1) Припарка.
2) Сильное сѣченіе, порка. Березової дам припарки.
Пробрехатися Cм. пробріхуватися.