Викачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викачатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Валяться, поваляться, покататься по землѣ. Кінь викачався добре. О человѣкѣ: валяться, поваляться, лежать, пролежать долго. Висплються, викачаються.
2) Упавъ въ грязь, испачкиваться, испачкаться. Спіткнувсь, упав і викачавсь у барлозі.
Дилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Строить изъ бревенъ. Ой у полі корчма дильом дильована.
Короткомо́вність, -ности, ж. Лаконизмъ. Знаходимо в їй (у книзі) усі прикмети старосвітського стилю: короткомовність, нахил до загадки.
Обзирати, -ра́ю, -єш, гл. Осматривать. Вони обзирають її з усіх боків.
Обсилкувати, -ку́ю, -єш, гл. Изнасиловать. Він її обсилкувив... зробив гріх, хоч вона й кричала. Новомоск.
Пообчикрижувати, -жую, -єш, гл. Обрѣзать, обкарнать (во множествѣ).
Свінутися, -неться, гл. безл. Разсвѣсть. Спиться, сниться, свінеться — все минеться.
Турнути, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть; послать, погнать. Щоб тебе лють турнула. Турнув Харько хлопця на хутір.
Хитатися, -таюся, -єшся, гл. Шататься, касаться, колебаться. Тільки одним одно хиталось зелене дерево в степу. Синє море хитається, білий заєць купається.
Шуга, -ги, ж. Первый ледъ.