Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фукання

Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКАННЯ"
Билиця, -ці, ж. 1) Быль. былое. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина, сказать. Шевч. 2) = билина. Інших била палицов, мене с била билицов. Гол. І. 211.
Заро́бок, -бку, м. = зарібок. Гол. І. 351.
Захвата́тися, -та́юся, -єшся, гл. = захапатися. Він ся захватав. МУЕ. III. 57.
Нави́воріт нар. Наизнанку, навыворотъ.
Непорошний, -а, -е. Не пыльный? Будь же ти, хато, непорошна, хазяїну дорога і мила. (Заклинаніе при закладкѣ хаты). ХС. III. 39.
Ознаймити, -млю, -миш, гл. Объявить, извѣстить. Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о Бозі. Чуб. III. 383.
Підітнути, -ну, -неш, гл. = підтяти.
Поярок, -рку, м. Шерсть съ молодыхъ ягнятъ. Зміев. у. Черниг. у.
Роззолотити Cм. роззолочувати.
Туша, -ші, ж. Туша. Туші жидам та й попродав, шкіри в кожух наклав. ЗЮЗО. II. 546. Ум. тушка. Лисичка-сестричка тушку з'їла, а кишечки під себе поховала. Мнж. 4.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.