Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фукання

Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). Шейк. 2) Крики (на кого), брань.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУКАННЯ"
Але́мбик, -ка, м. = Ле́мбик.
Калач, -ча, м. 1) Калачъ. За багачем сам чорт з калачем. Ном. № 142
Нездатність, -ности, ж. 1) Неспособность. 2) Непригодность, неудовлетворительность.
Поростовкмачувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и ростовкмачити, но во множествѣ.
Портки, -ків, м. мн. Штаны изъ полотна. Козел. у. Гол. Од. 43. Вх. Зн. 83.
Послабати, -ба́ю, -єш, гл. Ослабѣвать, терять прочность, расшатываться. Дно у бербениці послабає. Вх. Зн. 54.
Проквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Проклохтать (о курицѣ).
Ранговий, -а, -е. Относящійся къ рангу. — маєток, — ва земля. Имѣніе, земля, которыми пользовалась на помѣстномъ правѣ козацкая старшина.
Роз'їзжати, -жа́ю, -єш, гл. = роз'їздити.
Трепотіти, -чу́, -ти́ш, трепоті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. = трепотати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУКАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.