Вахмайстер, -стра, м. Вахмистръ.
Добі́ддя, -дя, с. Дообѣденное время.
Каміняччя, -чя, с. соб. = камінюччя. Шо Бог создав, те рівне, чисте; а вже що идолове, там саме каміняччя і гори, і всякі викрутаси.
Моска́льство, -ва, с. 1) соб. отъ москаль. 2) Обрусѣлость. Українську натуру я добре знаю. Все се москальство лежить на їх, як на волу сідло.
Оглянутися, -нуся, -нешся, гл. = оглядітися. «Соб, тпру до ярма!» — оглянувся та й нема.
2) — на кого. Обратить вниманіе, сжалиться, снизойти. Потім оглянулись і люде на нас і драночок мені назносили. Огляньсь на плач дочки своєї. Оглянулась на мої старощі.
Поміч, мочі, ж. Помощь. Молодо оженившись, скоріше помочі діждеш. Милосердого Бога на поміч не прохали. у помочі, до помочі стати. Помочь. Ум. помочка. Мої милі соколочки, станьте мені до помочки.
Пообрушувати, -шую, -єш, гл. Потрясти, обвалить (во множествѣ).
Причавити, -влю, -виш, гл. Придавить, прижать. Причавив пальця. Причавив мене до стіни.
Розмишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розми́слити, -слю, -лиш, гл.
1) Размышлять, размыслить. Зачав Адам розмишлять: як би нам хліба достати.
2) Понимать, понять, смыслить. Так навіженний цап на ввесь окіл гукав. Хазяїн річ таку почувши, а по цапиному він дещо розмишляв....
Сідати, -да́ю, -єш, сов. в. сісти, -сяду, -деш, гл.
1) Садиться, сѣсть. Сідайте, щоб старости сідали. Стали вони на коні сідати. сіла курочка, сіла! Говорить курицѣ, когда ее ловятъ. ні сіло, ні впало. Безъ всякихъ основаній, безъ всякой причины. Ні сіло, ні впало, — давай йому грошей!
2) О солнцѣ: заходить, зайти, садиться. За горою сонечко сідає. Червоне сонечко вже спочивать сідає.
3) Осѣдать, осѣсть.