Викпити, -плю, -пиш, гл. = видурити.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Клопотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) Заботиться, хлопотать о чемъ. А що хазяйствечком будеш клопотатись, того не бійся. Повеселішала панночка, клопочеться своїм посагом. . Усе мабуть про гетьманство клопочеться, так от і зозвав раду ще в Батурині. 2) Тревожиться, безпокоиться. Збула добро, клопочуся, бідкаюся з ночі до ночі. Уже і мати почали примічати та клопотатися. Вона потім клопочеться... де, де ділося? 3) Размышлять. Про инші речі клопочеться він із старим Шрамом.
Кулачник, -ка, м. Кулачный боецъ. Боєць, ярун і задирака, стрілець, кулачник і рубака, і дужий був з його хлопак.
Моргу́н, -на, м. 1) Часто мигающій глазами, мигунъ, моргунъ. 2) Волокита.
Неможливий, -а, -е. Невозможный. Не буде неможливе у Бот всяке слово.
Проділь, -лю, м. Проборъ въ прическѣ. Дай, синку, я розділю тобі проділь.
Сахарний, -а, -е. Сахарный. Утри мої смажниї уста, а сахарниї і сам утру.
Смівка, -ки, ж. Насѣк. Syrrphus.
Чорниця, -ці, ж.
1) = черниця.
2) Раст. Rubus caesius.