Голосити, -шу, -сиш, гл. 1) Голосить, рыдать, вопить. Голосить неначе по мертвому. Біга Катря боса лісом, біга та голосить. голосом голосити. Громко плакать. Ой там по над яром козак сіно косить, а дівчина у долині голосом голосить. 2) Издавать высокій или унылый звукъ, шумѣть, гудѣть. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Сині хвилі голосили. Нехай хоч дзвін голоситиме про нас до Бога.
Ді́вчище, -щі, ж. Ув. отъ дівка.
Плюскання, -ня, с. Плесканье.
Плямитися, -млюся, -мишся, гл. Пятнаться, пятниться.
Поналовлювати, -люю, -єш, гл. Наловить (во множествѣ). Усяких пташок поналовлює та й носе продавати.
Пооцінювати, -нюю, -єш, гл. Оцѣнить (во множествѣ).
Попразниче, -чого, с. = попразен.
П'ять, -тьо́х числ. Пять.
Скаляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Испачкать, замарать.
2) Запятнать. Хто не хоче скаляти золотої слави своєї, той гайда з нами за пороги.
Харлань, -ня, м. = харлай 1.