Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
11
dn190374mti
2015-07-14 10:43:01
Добрый день! Мой ребенок учится в школе по методике "Інтелект України", и Ваш словарь в этом оказывает нам неоценимую помощь. У меня вопрос: почему Вы пишите "їволга", другие источники информации дают "іволга". Как все-таки правильно?

0
9
10
yurko
2015-04-19 09:30:38
Маю бажання надати грошову допомогу на підтримку сайту, зв"яжіться, будь ласка, зі мною за e-mail-ом

0
4
9
yurko
2015-04-19 09:26:44
Дякую автору сайта за роботу, гадаю що це великий сучасний внесок в усвідомлення величі нашої древньої мови та культури

0
6
7
TheDarkMax2
2014-10-23 14:16:37
Незамінна річ! Просто скарб!

1
9
6
kovpack
2013-11-11 15:40:48
Шановний crazylag, змінити назву можна, АЛЕ саме така назва - "СЛОВАРЬ" - в оригінальному виданні словника. А змінювати назви чужих робіт, як на мене, - справа не дуже вдячна і не дуже шанована.

1
16
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
Боборунка, -ки, ж. = бобрунка. Вх. Уг. 228.
Дму́хати, -хаю, -єш, одн. в. дмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, подуть. Не дмухай проти вітру. Ном. № 1100. Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухне. Ном. № 5792. Попіл в вічі дмухати. Не дам у ка́шу собі́ дму́хати. Нe позволю вмѣшиваться въ мое дѣло. МВ. (КС. 1902. X. 147). 2) Только въ несов. в. Пыхтѣть. Росердився та так дмуха, що й не приступай. Черкас. у. Въ слѣдующихъ значеніяхъ употребляется только однокр. в.: 3) Ударить, хватить. Як дмухнув мене по пиці, так у мене й голова замакітрилась. Лебедин. у. 4) Выпить, осушить. Дмухнув чарчину мов тую воду. Екатерин. г. 5) Побѣжать, поѣхать, махнуть. Дмухнім лиш братці, ми до неї. Котл. Ен. Буйволи на сонці помліли; як угляділи воду, так до води й дмухнули. Драг. 3. Дмухну́ти дра́ла. Быстро уйти, удрать. Ном. № 4413.
Заси́джувати, -джую, -єш, сов. в. заси́діти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Ном. № 11939. 2) Насидѣть. Засиджене яйце.
Козубня, -ні́, ж. = козуб. Гиря-мокотиря, собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею. Ном. № 9281. Ум. козубенька. Да й забрала той овес козубенькою увесь. Н. п. Із лик плетені козубеньки, з якими ходять по опеньки. Котл. Ен. IV. 58.
Наволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. наволокти́, -лочу́, -чиш, гл. 1) Натягивать, натянуть. 2) Нанизывать, нанизать на нитку. Желех. 3) Вышивать особымъ способомъ. 4) Навлекать, навлечь. Од Бога помсту наволікає. наволокти пеню на кого. Обвинить напрасно. Борз. у. Ном. № 13545.
Пооброблювати, -люю, -єш, гл. = пообробляти.
Прилюбляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прилюби́ти, -блю, -биш, гл. 1) Плѣнять, плѣнить, пріобрѣсти любовь чью. Желех. 2) Только несов. в.? Любить. Тоді ж покупив він... і ту шапку чорну, що він її дуже прилюбляє. МВ. ІІІ. 135.
Ріплях, -ха, м. Раст. Lappa tomentosa. Вх. Пч. І. 8.
Слюсарь, -ря, м. 1) Слесарь. 2) = мосяжник. Шух. І. 245, 281.
Цуґа, -ґи, ж. 1) Узда? удила? чаше во мн. Взяла коня за цуґойки.... завела коня до стаєньки. Чуб. ІІІ. 393. 2) Часть ткац. станка. Cм. верстат. 3) до цуґи. Какъ слѣдуетъ, какъ должно. не до цуґи. Не такъ, какъ слѣдуетъ. Ном. № 7532. Ум. цуґойка.