Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
16
Кирило
2016-12-27 14:35:08
Доброго дня, пане Анатолію. Дякую Вам за Вашу працю, але я хочу створити зі Словаря файли для ABBYY-Lingvo та для EnDic. Якщо Ваша ласка, вишліть мені Словарь Грінченка у форматі txt чи htm(l) на мою адресу: kosmik90_2010@mail.ru, cyril.eugenovich.galaburda@gmail.com або cyril_galaburda@meta.ua. Дякую.

1
6
15
rootway
2016-08-28 10:37:29
Якщо сайт позиціонується як взірець по тлумаченню українських слів, то як лінгвістам також не можна допускати русизмів. Наприклад у "шапці" сайту: "Словарь", який такий словарь ? Українською мовою буде: "Словник". По-друге переклад також шкутильгає, тлумачення слова "фіра" на сайті наводяться як: "повозка"(сумніваюсь у існуванні такого українського слова, може віз чи візок ? чи інше), "подвода" ну що за подвода, ви хоч у гугл заглядайте іноді якщо з українською мовою поганенько, є українське слово підвода... вдосконалюйтеся, ви ж берете на себе відповідальну місію навчання молодого покоління, що живе за часів тотального розповсудження "московського нарєчія чи діалекту руської мови"(тобто так званої російської)

13
8
14
ivantheprof
2016-04-08 04:21:16
"чімхати" має також значення "обривати листя"

0
3
13
bohorod
2016-02-07 15:44:09
Словник, доупорядкований Б.Грінченком є, перш за все, україно-російським словником і неправильно його називати суто "словником української мови". Більше того, в ньому дуже багато слів іншомовного походження, які протягом тривалого історичного підневільного існування українців, поступово увійшли в побутову мову народу і, навіть, в наукову мову нині численної української освіченої "еліти". Окрім цього, слова українські часто дуже наближено (або ж неточно) перекладені. Найслабше "місце" словника - це його справжнє призначення. Бо первинне головне призначення словника - дати змогу російськомовному читачеві читати статті, які публікувалися (видавалися) в часописі "Києвская старіна" (Киевская старина). Отже, словник "Грінченка" - це словознавчий "конспект" чи (якщо правильніше сказати), - це заготовка до майбутнього справжнього найповнішого словника української мови з вказівкою на слова, які були запозичені з інших мов світу.

1
3
12
Денис
2015-10-25 12:33:43
Всем привет ! Подскажите пожалуйста, как правильно написать на украинском языке фамилию Висловский . За ранее благодарен !

0
2
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
Жа́тися I, жну́ся, жне́шся, гл. Жаться, быть пожинаемымъ. Рутульці з криком в город пруться, як од серпа колосся жнуться. Котл. Ен.
Запуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. запусти́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить куда; вгонять, вогнать (о скотѣ). А ми просо засієм, засієм! — А ми стадом запустим, запустим. Мет. 297. 2) Пускать, пустить въ ходъ. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. Ном. №3114. 3) Запускать, запустить, погружать, погрузить; вонжать, вонзить. Як на ляха козак налітав, в нюю спис запускав. Мог. 87. 4)чим що. Подбавлять, подбавить во что какой-либо жидкости. Горілка була у пляшці наче запущена перчівкою. Новомоск. у. 5) Запускать, запустить, оставить безъ присмотра, въ небреженіи. Одна ка запустила діжу, шо вона й на діжу не похожа: около і в середині... позасихало тісто. Грин. 1. 77. Байрачок той колись, видно, і хорошенький був, тілько потім запустили. Сим. 217. 6) тереве́ні запусти́ти. Начать болтать. Ном. № 12968.
Зглота́, -ти́, ж. Толпа, скопленіе народа, давка. Вх. Зн. 21.
Лелі́я, -лії, ж. Лилія. Насіяла миленькая білої лелії. Гол. І. 327. Ой як же ти процвітаєш, як в саду лелія. Чуб. V. 428. Ум. лелієнька. Сестро ж моя, лелієнько біла! Федьк. I. 9.
Лівку́тниця, -ці, ж. = лівачка. Вх. Зн. 33.
Підтовкачка, -ки, м. Въ кабакѣ: тотъ, на обязанности котораго лежитъ подталкивать пьющихъ водку, чтобы она выливалась обратно въ кадь. Кв.
Повіз 1, -возу, м. Экипажъ. Посідали пани у той повіз. МВ. (О. 1862. III. 51). Перестріли разбойники і одібрали і гроші, і одежу, і коні з повозом. Чуб. II. 206.
Подрати, -деру, -реш, гл. = подерти. Хоч чорт лапті подрав, то докупи зібрав. Ном. № 9023.
Пришкандибати, -ба́ю, -єш, гл. Прійти, хромая. Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти. Харьк.
Світовий, -а, -е. 1) Утренній. Да зійшла зоря да вечірняя, зійде світова. Грин. III. 165. Світова зоря, зірниця. Чуб. І. 14. Поки світові півні заспівають. Мнж. 134. 2) Живущій въ свѣтѣ. Тут, світові. зважте, люде, що то в онім пеклі буде. Гол. III. 279. 3) Всесвѣтный, міровой. Світовий закон. 4) Извѣстный всему свѣту. Світовий брехун. Св. Л. 179. 5) Житейскій. Світові роскоші. Грин. III. 144. Поговоримо про се да про те світове. Г. Барв. 226. 6) Житейскій, обыкновенный, естественный, общепринятый. Се світове. Ном. № 3203. Світове діло. Мнж. 170.