Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
14
ivantheprof
2016-04-08 04:21:16
"чімхати" має також значення "обривати листя"

0
3
13
bohorod
2016-02-07 15:44:09
Словник, доупорядкований Б.Грінченком є, перш за все, україно-російським словником і неправильно його називати суто "словником української мови". Більше того, в ньому дуже багато слів іншомовного походження, які протягом тривалого історичного підневільного існування українців, поступово увійшли в побутову мову народу і, навіть, в наукову мову нині численної української освіченої "еліти". Окрім цього, слова українські часто дуже наближено (або ж неточно) перекладені. Найслабше "місце" словника - це його справжнє призначення. Бо первинне головне призначення словника - дати змогу російськомовному читачеві читати статті, які публікувалися (видавалися) в часописі "Києвская старіна" (Киевская старина). Отже, словник "Грінченка" - це словознавчий "конспект" чи (якщо правильніше сказати), - це заготовка до майбутнього справжнього найповнішого словника української мови з вказівкою на слова, які були запозичені з інших мов світу.

1
3
12
Денис
2015-10-25 12:33:43
Всем привет ! Подскажите пожалуйста, как правильно написать на украинском языке фамилию Висловский . За ранее благодарен !

0
2
11
dn190374mti
2015-07-14 10:43:01
Добрый день! Мой ребенок учится в школе по методике "Інтелект України", и Ваш словарь в этом оказывает нам неоценимую помощь. У меня вопрос: почему Вы пишите "їволга", другие источники информации дают "іволга". Как все-таки правильно?

0
10
10
yurko
2015-04-19 09:30:38
Маю бажання надати грошову допомогу на підтримку сайту, зв"яжіться, будь ласка, зі мною за e-mail-ом

0
5
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
Крейдянка, -ки, ж. 1) Мѣсто, гдѣ добывается мѣлъ. Суджан. у. 2) Посуда для разбалтыванія мѣлу.
Кульмич, -ча, ж. Толстый жирный хвостъ у овцы, курдюкъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Лимарі́вна, -ни, ж. Дочь шорника. Ой хто купить цебер меду ще й вина, того буде лимарівна молода. Лис. І.
Мурми́ло, -ла, м. = мурло. Чи чуєш ти, мурмило? Гул.-Арт.(О. 1861. III. 94.).
Повитирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и витерти, но во множествѣ. Вікна красно повитирай. АД. І. 298.
Повкладатися, -даємося, -єтеся, гл. Улечься (о многихъ). К. Досв. 93. Повечерявши, старі люде спать повкладались. К. ДС. 13.
Прителющити, -щу, -щиш, гл. Притащить, принести. У приполі й її саму з поля, на панщині знайшовша, прителющила. Г. Барв. 121.
Ральний, -а, -е. Относящійся къ ралу. залізо ральне. Желѣзо, употребляющееся для зубьевъ рала. Вас. 198.
Своїти, свою, -їш, гл. Присваивать. Платочок був наш, обох, а вона тепер його своїть. Сумск. у.  
Стерегти, -жу, -жеш, гл. 1) Стеречь, остерегать. Сижу дома та стережу, то й ціле. ЗОЮР. І. 9. Береженого Бог береже, а козаченька шабля стереже. Н. п. 2) Слѣдить за кѣмъ. Ми не знали тоді, хто підпалив, але вже стерегли її — чи не вона те зробила. Новомоск. у.