Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
16
Кирило
2016-12-27 14:35:08
Доброго дня, пане Анатолію. Дякую Вам за Вашу працю, але я хочу створити зі Словаря файли для ABBYY-Lingvo та для EnDic. Якщо Ваша ласка, вишліть мені Словарь Грінченка у форматі txt чи htm(l) на мою адресу: kosmik90_2010@mail.ru, cyril.eugenovich.galaburda@gmail.com або cyril_galaburda@meta.ua. Дякую.

1
9
15
rootway
2016-08-28 10:37:29
Якщо сайт позиціонується як взірець по тлумаченню українських слів, то як лінгвістам також не можна допускати русизмів. Наприклад у "шапці" сайту: "Словарь", який такий словарь ? Українською мовою буде: "Словник". По-друге переклад також шкутильгає, тлумачення слова "фіра" на сайті наводяться як: "повозка"(сумніваюсь у існуванні такого українського слова, може віз чи візок ? чи інше), "подвода" ну що за подвода, ви хоч у гугл заглядайте іноді якщо з українською мовою поганенько, є українське слово підвода... вдосконалюйтеся, ви ж берете на себе відповідальну місію навчання молодого покоління, що живе за часів тотального розповсудження "московського нарєчія чи діалекту руської мови"(тобто так званої російської)

16
10
14
ivantheprof
2016-04-08 04:21:16
"чімхати" має також значення "обривати листя"

0
5
13
bohorod
2016-02-07 15:44:09
Словник, доупорядкований Б.Грінченком є, перш за все, україно-російським словником і неправильно його називати суто "словником української мови". Більше того, в ньому дуже багато слів іншомовного походження, які протягом тривалого історичного підневільного існування українців, поступово увійшли в побутову мову народу і, навіть, в наукову мову нині численної української освіченої "еліти". Окрім цього, слова українські часто дуже наближено (або ж неточно) перекладені. Найслабше "місце" словника - це його справжнє призначення. Бо первинне головне призначення словника - дати змогу російськомовному читачеві читати статті, які публікувалися (видавалися) в часописі "Києвская старіна" (Киевская старина). Отже, словник "Грінченка" - це словознавчий "конспект" чи (якщо правильніше сказати), - це заготовка до майбутнього справжнього найповнішого словника української мови з вказівкою на слова, які були запозичені з інших мов світу.

3
4
12
Денис
2015-10-25 12:33:43
Всем привет ! Подскажите пожалуйста, как правильно написать на украинском языке фамилию Висловский . За ранее благодарен !

3
2
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
Бовкати, -каю, -єш, гл. 1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. О. 1861. X. 148. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він. Ном. № 13827. 2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала. Г. Барв. 152.
Ворожбитство, -ва, с. Гаданіе, колдованіе, чародѣйство. Желех.
Гре́бувати, -бую, -єш, гл. = Гребати.
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Настягатися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Набраться съ нѣкоторымъ затрудненіемъ (о многомъ). Настягалося рублів на кільки грошей. Мир. ХРВ. 59. 2) Насобирать, набрать (многое и съ трудомъ). Ви тут з матір'ю то сим, то тим боком настягаєтесь на зіму. Мир. ХРВ. 16. 3) Насобираться, сойтись (о людяхъ). Як де лучиться весілля, чи празник, чи що, то гостей настягається, що й голці не впасти. Св. Л. 201.
Натюжитися, -жуся, -жишся, гл. Напиться пьянымъ.
Облямуватися, -муюся, -єшся, гл. Окаймляться. Облямувалось берегами широке озеро. Щог. Сл. 102.  
Притула, -ли, ж. 1) Сарай для скота или для иныхъ хозяйственныхъ надобностей подъ одной крышей съ хатой. Шух. I. 31, 106. Kolb. I. 60. 2) ? Въ шутливой пѣснѣ какъ эпитетъ любимой женщины. Де ж єс ми си забарила, ма мила притуло? Коли ж би ті цілювати, тогди ті не було. ЕЗ. V. 146.
Украсивий, -а, -е. Изукрашенный? Зброя моя украсивая, доленька моя нещасливая. Чуб. V. 802.
Шарпанина, -ни, ж. 1) Терзаніе, разрываніе. 2) Суета, бѣготня, волненіе. У волості шарпанина біганина. Мир. Пов. І. 129. Мирін під шарпанину десь дівся. Мир. ХРВ. 93. 3) Грабежъ, награбленное добро. Та в його тільки й чести, що руїна, у його слава — тільки шарпанина. К. ЦН. 164. 4) Cм. баба 17. З отрібки баба-шарпанина. Котл. Ен. IV. 31. Соми, лящі на шарпанину. Мкр. Г. 60.