Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
11
dn190374mti
2015-07-14 10:43:01
Добрый день! Мой ребенок учится в школе по методике "Інтелект України", и Ваш словарь в этом оказывает нам неоценимую помощь. У меня вопрос: почему Вы пишите "їволга", другие источники информации дают "іволга". Как все-таки правильно?

1
11
10
yurko
2015-04-19 09:30:38
Маю бажання надати грошову допомогу на підтримку сайту, зв"яжіться, будь ласка, зі мною за e-mail-ом

0
7
9
yurko
2015-04-19 09:26:44
Дякую автору сайта за роботу, гадаю що це великий сучасний внесок в усвідомлення величі нашої древньої мови та культури

0
9
7
TheDarkMax2
2014-10-23 14:16:37
Незамінна річ! Просто скарб!

1
13
6
kovpack
2013-11-11 15:40:48
Шановний crazylag, змінити назву можна, АЛЕ саме така назва - "СЛОВАРЬ" - в оригінальному виданні словника. А змінювати назви чужих робіт, як на мене, - справа не дуже вдячна і не дуже шанована.

1
20
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
Вовчиця, -ці, ж. Волчица. Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134.
Захмулений, -а, -е. О колосѣ и пр.: пустой, больной. Як великодну п'ятницю ясно, то пшениця не буде захмулена. МУЕ. III. 43. Оріхи захмулені. МУЕ. III. 46.
Накондуба́читися, -чуся, -чишся, гл. Нахмуриться (о небѣ въ тучахъ). Мерщій, паничу, збірайтесь, а то дивіться, як небо накондубачилось, — мабуть моква буде. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Осужка, -ки, ж. 1) Ум. отъ осуга. 2) Сливки, сметана. Вх. Зн. 45.
Порівці нар. Врозь, поодиночкѣ. Ягоди на калині, на бузині кетягами, а на тернові по́рівці. Н. Вол. у.
Поропити, -плю, -пиш, гл. Покропить, слегка смочить растворомъ соли (ропою). Поропив солому, то тепер худоба краще буде їсти. Н. Вол. у.
Пупінок, -нка, м. = пуп'янок 1. Желех.
Розворсати, -са́ю, -єш, гл. Расковырять. Як розворсали йому голкою, дак як роспухне рука як колода.
Тамбур, -ру, м. Водяное растеніе = куширь? Бодай тоті да й річечки тамбуром заросли. ЗЮЗО. II. 467.
Трутина, -ни, ж. = трути́зна. Ой ти, дівчино, смійся, не смійся, та либонь же я в тебе трутини наївся. Чуб. V. 435. Ум. трути́нонька.