Ґарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Пазовать, дѣлать пазы. 2) = Ґерувати.
Допи́тливо нар. Пытливо.
Злучення, -ня, с. Соединеніе. Злучення України з Москвою.
Келех и келіх, -ха, м. 1) Чаша церковная. 2) Кубокъ, чара, бокалъ.
Перегостювати, -тюю, -єш, гл. Прогостить извѣстное время.
Пообнюхувати, -хую, -єш, гл. Обнюхать (во множествѣ).
Примішуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. примішатися, -шаюся, -єшся, гл. Вмѣшиваться, вмѣшаться, быть причастнымъ. Цей не причетний до нас, не примішується до нас, ходить особе.
Уміти, умію, -єш, гл. Умѣть, знать. Оттут тобі, моя доле, оттут пропадати, що не вміла, що не вміла мене шанувати. Вміли-сте, кумцю, варити, та не вміли давати. Сказала б казки — не вмію; сказала б приказки — не смію. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра.
Учарувати, -рую, -єш, гл.
1) Очаровать.
2) Приколдовать. Чи ти мене вчарувала, чи трутовки дала, ой що ж бо ти мені розум зовсім відібрала.
Шапище, -ща, с. ув. отъ шапка. Ой мій хрещатий барвіночку, не ростилайся по всім садочку, — тудою йтиме мій нелюбий, потопче тебе ножищею, а зорве ручищею, а заткне тебе за шапище.
