Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
11
dn190374mti
2015-07-14 10:43:01
Добрый день! Мой ребенок учится в школе по методике "Інтелект України", и Ваш словарь в этом оказывает нам неоценимую помощь. У меня вопрос: почему Вы пишите "їволга", другие источники информации дают "іволга". Как все-таки правильно?

1
11
10
yurko
2015-04-19 09:30:38
Маю бажання надати грошову допомогу на підтримку сайту, зв"яжіться, будь ласка, зі мною за e-mail-ом

0
7
9
yurko
2015-04-19 09:26:44
Дякую автору сайта за роботу, гадаю що це великий сучасний внесок в усвідомлення величі нашої древньої мови та культури

0
9
7
TheDarkMax2
2014-10-23 14:16:37
Незамінна річ! Просто скарб!

1
13
6
kovpack
2013-11-11 15:40:48
Шановний crazylag, змінити назву можна, АЛЕ саме така назва - "СЛОВАРЬ" - в оригінальному виданні словника. А змінювати назви чужих робіт, як на мене, - справа не дуже вдячна і не дуже шанована.

1
20
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.
В'ятерина, -ня, ж. = ятерина. Ум. ятеринка. Тепло, як циганові під в'ятеринкою. Ном. № 642.
Задриґа́ти, -ґа́ю, -єш, гл. Заболтать ногами. Коли вліз у ту яму — тільки трошки ноги зверху, — да як задриґає ногами. Рудч. Ск. II. 195.
Згрізну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Строго прикрикнуть, погрозить. О. 1861. X. 39. Згрізнувсь пан на Лирика, тупнувши ногою: «А ти, каже, плут, п'яниця! я въ тебе слугою?» ЗОЮР. II. 86.
Оскомистий, -а, -е. Производящій оскомину. Борщ кислий, оскомистий, чортзна колишній. ЗОЮР. І. 217.
Прибудовувати, -вую, -єш, сов. в. прибудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Пристраивать, пристроить. Г. Барв. 379. Н. Вол. у. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу покоів. Стор. МПр. 65.
Просвіщати, -ща́ю, -єш, гл. = просвічати. Левиц. Пов. 164.
Розсокотатися, -чу́ся, -чешся, гл. О курахъ и женщинахъ: раскричаться, расшумѣться.  
Татарченя, -няти, с. = татарча. Ум. татарченятко.
Тлуса нар. Рысью. Та що се за коні, от як чаталає ними; я як пустю своїх тлуса, то далеко покину їх ззаду. Уман. у.
Упоминок, -нку, м. Напоминаніе. Не буде вам ніякої кари, ні упо'минку. ЗОЮР. I. 155.